История Украины-Руси, том I, страница 264 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

ПА С 260

—_—

для країв полудневих, „Головна торговля Руси, каже Хаукаль. була в Хазрані (одиа з частин міста Їтиля), там була велика єнла купців (3 нньших країв) і мувульман, і всякого товару“ 5). (хідні купці прибували Кавлійськом морем, товари з Болгара і взагалі з шівнічних країв приходоли Волгою, з заходу — До. ном і звідти в Фозру болоком (теперішніх Дарицинеьким); з середнього Подніпровд на Лін був шлях суходолох -- Дуже можливо, що був се власно вищезгаланий Залозний путь 7), але була 1 річна дорога — Десною і Сеймом, а звідти коротким волоком в Сосну або Оскол“). Через Глиль мандрувало Волгою в Каєційське море руські купці, що хотіли торгувати безпосе- редно з східніми крацхи: руєбкі купці, оповідає Хордадбег, їздять Танаїдом, Словянською рікою, 1 через Мозарську столицю Камлидж (Штиль) проходаті. В Джуражанське море (Каєпійська, особливо тах звала сл Його шолуднеза частина). Але Русшніг про», задили великий торг 1 р самім Штилю. Мавуді каже, шо в Таня одну ноловину міста зайнали Словяне й Русь, що тут були громади нусудьнан, Лиде, христіан, 1 кожда мала двох судіїв, а крім того був судя для поганів ). Хозарськой каган моби- рав десятпну о товарів, що перерозились через Гепяь (ве каже ібн Хордадбег), а очевидно — і з тах, що сиродаваянеь на жісці.

В Ітилю чи в Болгар бачив на початку Х в. 1 опцивав руських купців ібн-Фадлан: вони приїздять човнами і приставши До берега, будують бобі на березі вечикі деревлян: бараки, де їх абираєть ел по десять, по храдціть; очевидно, се були куцецькі епідци, що жили 1 гоеподарнаи епільно; вони приво- зили головно невільників 1 футра.

Як далеко з свого боку заїздили ехідні купці з своєю тор- говлею в сім напрахі? Вище хи бачнян, що арабські купці

п) У Гаркаві е, 219. Про трацепорт товаріз з Бодгара в [таль говорить ібн-Фадлал, див. у Хвольсола с. 162.

*} ат. с. 868, пор. 429: кулецький караваш іде „ие Половень“ на Хорол, Переяелав,

‚ 2) Припускають що й пиьшу водпу дорогу — з Дшпровой Самари

в Міус або в Конус і з цього в Азовське море, але се ложна казати ТІЛЬКИ гіпотетично; див. Бруша Черноморье Ї є. 986 і далі; Майков в Ж. М. Н. И. 1814, УМ с. 257, Бареов? с. 21, Бурачков К. Ст. 1886, ТУ. 667 і далі.

“) Гаркава 129. Христіанська впархія в Їтилі ((Асту).) дйспо зга- Дуєть ся в катальогу епархий УШ в., вид. 4е-Воог-ох.

Перевод на русский

ПА С 260

—_-

« Говорная торговая компания Руси, — говорит Хаукаль, — рассказывает в стране полудневых. была в Хазаране (вдова из частей города Иитила), там была большая инла купцов (3 н. э.) и мувульман, и всякого товара ». 5). ( Восточные купцы прибыли из Кавлийского моря, из Болгара и даже из Шевных земель в Волгою, с запада — в До. ном и оттуда в Фозру болотом (ныне Дарицинейским); с среднего Беднипровд на Лин был путь суходолых - Очень возможно, что это был повышеснутый залозный путь 7), но была 1 - летняя дорога Десна и Сеймом, а оттуда недолго волок в Сосна или Оскол ». Через Глиль путешествовало Волгою в Каеционское море рунские купцы, которые хотели торговать непосредственно с восточными крабами: райбки Торговцы, рассказывает Хордадбедег, ездят Танаидом, Словенской рекой, 1 через Мозарскую столицу Камлидж (Штилиж) проходат. В Джуражанском море (Кайепийская, особенно тах) свала Его шейлютное побережье. Но Русшинг о», зажгли большой торг 1 г. н. э. саммим Штилль. Мавуди говорит, что в Тани одну ноловину города займели Словен и Русь, что здесь были общины нусудьян, Лид, христиан, 1 у какой жммы были два суда, а также суд был для язычников. Хозарский каган мочал десятну о товарах, перерасходованных через Гепяй (по-вашему интуи Хордадбег), а очевидно — и из тах, Я не могу поверить, что на жиске сыродаваяне.

В Итиле или в Болгар видел в начале Х в. 1 опцивал руйских купцов ибн-Фадлан: они приезжают на лодке и присаживают к берегу, строят боби на берегу башни деревлян: бараки, где их абрат эл по десять, по храдцить; очевидно, это были куцкие эпидусы, жившие 1 гоэподарна Они привозили в основном 1 футра рабов.

Как далеко купцы с торговым товаром в семь напрах заезжали в дальние страны? Выше хы басен, арабские купцы

п) В Харкаве э, 219. О трацепорте товариз из Бодгара в [таль говорит ибн-Фадлал, см. у Хвосла с. 162.

*} ат. С. 868, пор. 429: караваш - куле идет « Половень » на Хорол, Переяэльал,

▪ Предполагают, что и питьевую водную дорогу — из Девы Самары

в Миус или в Конус и из этого в Азовском море, но это ложная говорить ТОЛЬКО гипотетически; см. Бруша Черноморье И есть. 986 и дальше; Майков в Ж. М. Н. И. 1814, УМ с. 257, Бареов? С. 21, Бурачков К. Ст. 1886 ТУ. 667 и дальше.

“) Гаркава 129. Христосоупархия в Итилии (Асту). ) дйс зга-Дуется в катальогу эпархий УШ в. , вид. 4е-воог-ох.