История Украины-Руси, том I, страница 263 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

258 ТОРГОВЕЛЬНІ ДОРОГИ

зовсім правдоподібна звістка цізнійшого ховарезнійськото пиеь- менника ед-Длна каже, що вони не їздили дальше на Північ як до Болгара'). Торговлю з фінськими народами держали в євоїх руках Болгари і Русь, Русь же була головвим посередником в торговлї Арабів 8 балтийськния краями, — РОрговлі дуже інтензивній, що полишила богат сліди в монетних скарбах: найчастійші і найбогатійші вкарби арабських монет, часом по кілька тисяч діргемів"), припадають власне на водзько-балячийські краї Й побереже Бадтийського моря, Волга була головною арте- рією сієї торгові; на верхівя її була коротка дорога з верх- нього Дніпра й балтийського побережа через Двину 1 верхівя Дніпра, або через ріки Ладозького озера; з полудневни заходом, веб то середнім Подніпровєм, звязувала И систена Окл, а туди легко було перейти з Дніпра через Десну; знаємо і сухий тор- говельний шлях, що йщов від Київа в напрякі на шівнічний схід, на Куреьк, і по веякій імовірности провадив теж сюдп?), Знов же Кама, що текла у Волгу цід вамии Болгаром, служила дорогою в уральські землі. Для торговли футрами Болгар був мабуть найголовнійшим ринком ехідньої Европи, а може Й ці- лого сьвіта -- він лежав найблизше до джерел всього важного експорту, Араби згадують про Боягарів, що вони вимінювали дорогі футра у північних фінських народів (з них вони обо- бливо знають Вису — Весь і. Юру — Югру)). Про Русь опо- відає Хаукаль, що вона купує дорогі фттра у поганеБкнх на- родів (він називає їх біблійними іменами Гога 1 Магога, Яджудж і Маджудж в арабській формі) і привозить в Болгар. Про ,ні- мий" обнін дорогих шкір за звлізні вироби, що вели рубькі купці з Югрою, за Уральськими горами, оповідає Ллітопись: „кажють желфзо и помавають рукою, просяців желбла, и аще хто дасть пив жепбзо, или ножь, или сокпру, и они дають скорою противу“ 7).

Як Болгар був головним торговищем для північних країв єхідньої Европн, так Штиль грав такуж ролю в східній торгова

1) Хвольсона Ібн-Даст с. 190. В твографічнім словицку Якута (ХШ в. 8ц уосе Ітиль) згадуєть ся, що арабські купцу їздять в землю Вису -- „Веси“, як толкують — єеб то на верхню Волгу; але ся Звістка стоїть одицоко і нецевна.

*) Драбська форма слова „драхна“ — так звали ся сріблі монети.

*) Про дорогу в Київа па Курськ Житів беодобія л. 5.

9 У Хвольсона ор. с. 188-190. Иньше толкование пазви Веси у Вестберга ВеЙгёсе 2.

$} Шав с. 164.

Перевод на русский

258 ТОРГОВЕЛЬНЫЕ ДОРОГЫ

совершенно правдоподобный новость цизнейшего ховарезионто пиьменника ед-Длна говорит, что они не ездили дальше на Север как в Болгара). Торговлю с финских народами держали в йевох руках Болгары и Русь, а Русь была головным посредником в торговле Арабов 8 Нарывная балтовая краями, — интеллигенциозный, который оставил богат следы в монетных сокровищах: самые ширкие и более крупные самые бедные упаковки арабских монет, иногда по несколько тысяч дыргем", припадают именно на водцко-балячий земли И Побережье Бадтийского моря, Волга была главной артерией этой торговли; на вершину ее была краткая дорога с верхнего Дневник и балтийский песочник через Двину 1 вершина Днипра, или через реки Ладозского озера; с полудневны заход, веб то срединим Поднипровью, связала И стенена Окл, а туда легко было перейти с Днипра через Десну; знаем и сухой Торговый путь, который и что от Киева в напрягании на шевной восток, на Куреик, и по какой вероятности вел тоже сюдп? ), Опять же Кама, которая текла в Волгу цепями Болгаром, служила дорогой в терральские земли. Для торговали футрами Болгар был, наверное, самым головным рингом Эходной Европы, а может быть, И всего мира - он лежал самое низкое к источникам всего престижного экспорта, Арабы упоминают о Боняров, которые изменяли дорогие футра в северных Финские народы (и они знают Вису с обоюдной заботой — весь и вся. Юру (Югру)). Хаукааль рассказывает о Руге, что она покупает дорогие ftтра в небиблейских странах (он называет их библейскими именами Гога 1 Магога, Яджжудж и Мадудж в арабском форме) и привозит в Болгар. О, вычитаемых из дорогих кожи в качестве товарных изделий, которые вели рубькие купцы с Югрой, на Уральских горах, рассказывает Ллетни: « И помали руки, прося желбла, и кто даст жепбо, или нож, или сокпру, и ончаровал. « Я не могу ничего сделать, чтобы вы знали, что это значит.

Как Болгар был главным торговым участком северных районов Эвропн, так Штил играл такуюж ролю в восточной торговле

1) Хвольсона Ибн-Даст с. 190. В своем твoографическом словецку Якута (ХШ в. 8ц Уоссе Итиль) вспоминает, что арабские купцы ездят в Вису — « Вессы », как они толпят, ееб на верху Волка; но весть одицко и неявная.

*) Драбская форма слова « драхна » (так звали серебряные монеты).

*) О дороге в Киева па Курск Житов Беодбия л. 5.

9 В Хволонсона Ор. С. 188-190. Иньше толкованное пазвы Весы в Вестберге Вейгёсе 2.

$} Шав с. 164.