История Украины-Руси, том I. Страница 265
Снимок страницы издания 1904 года, транскрипция украинского оригинала и перевод той же страницы на русский.
Оригинал (по-украински)
280 БОЛГАР
за
на північ і північний од дальше Болгара по веякій імовір- ности не Їздити; але вони бували в Київі і дальше на захід, Масуді каже, що в стодицю Дира, в котрій нусино бачити київського князя того мени, ,приїздять нусульманські купці з усякимия товарами"; з слів арабських письменників — Тетахри, Хауканя, т. ЗВ. ель-Балхи, що говорять про Київ, виходить теж, що сюди їздили арабські (взагалі чужі) купці). У 1братииа ібн-Якуба мусульманські й турецькі купці через Краків ївдять до Праги, вначить взагалі в центральну Европу; правдоподібно, дорога їх ішла через Київ і Галичину. Нема причини відкидати таких кате?оричних звісток, особливо останньої. Ми можемо прийняти, що в період найбільшого розцьвіту ехідньої торгов, що припадає власне на першу половину Х в., східні куцці хійсно їздили в Київ, і з руськими купцями мандрували дальше на захід. Тільки Й тут не було, правдоподібно, постійних араб- ських кольоній. В кождім разі найважнійшою стацією арабських купців в східній Европі був безперечно Ітиль.
Ів східніх монет, що знаходять ся в північній 1 східній Европі, найбільша маса припадає на першу цоловину Х в. Коли ми зауважимо, що в 60-х рр. Х в. головні огнища оєхідньої торговаї — [тиль і Болгар зруйновав Оьвятослав, і се мусіло
1) Гаркави с. 187, ал-Бекри вид. Розена с. 49. Сей текст має свої трудности: аль- Джайгані, найстарший письменник (кінець ЇХ чи початок Х в.), у якого ми маємо текст про три головці руські міста, каже: »зЛюде їздять в торговельних справах до Київа (Куяби), але ніхто досі не сказав, аби який чужинець поїхав туди перебувати, бо кожлого чу- жинця, що туди поїде, вони зараз забивають? (Труды Ш зада Г с. 347, Виїнки с. 35). Сей текст можна толкувати на двоє: або що до Київа їздять тільки свійські купці, а чужих не цускають, або — що пускають чужниців для торгу, але не повволяють їж оселятись. У вах пізній- ШИХ письненників, що повторяють сей текст -- Їстатрі, Хаукаля, т. зв. ель-Балін, анонима Тушанокого (Записки Вост. отд. рус. археол. общ. т. Х), Ідризи — звістки про недоцусканає чужендів прикладають ся тільки до Арти, { влаєне в сеї антитеви виходить, що в Київ Талили чужі купці, але її не бувало в Арті: Купи! ївдять до Куяби, в Арту Ж ніхто Не вступає, бо зюде вабивають кождого чужинця, що заїхав би до їх земли (Їстакрі — у Гаркаві с. 193, див, ще с, 290 і 276). Не зпати, чЕ се належить уважати поправкою півнійших Теографів, чи шоправнвю варіантом, попсованиш копістами Джайгапі. Але що в Київі бували чужі купці, 1 ебеціально стідні, се, як бачили ми, виравшо кажуть вньш! пись" ненники, 1 Для того те внач ние, яке виходить з текстів Тетахрй та нк., мусить бути прийняте що до зністу.
Перевод на русский
280 ГОЛГАР
за
на север и север от Болгара по веянной вероятности не Ездить; но они бывали в Киеве и дальше на запад, Масуди говорит, что в стоге Дира, в которой нусино видеть киевского князя того мены, , приезжают нусульмские купцы из Всеми товарами"; по словам арабских писателей - Теттары, Хауканя, т. е. ЗВ. И вот, как говорят о Киевхе, сюда ездили арабские (взаголости чужие) купцы. В 1-браны ибн-Якуба мусульмане и турецкие купцы через Краков едят до Праги, насчитывает вообще в центральную Эвропу; По всей вероятности, их путь шел через Киев и Галилею. Нет причин отвергать такие кате? Орических известий, особенно последней. Мы можем принять, что в период наибольшего развития ээходной торговой системы, которая соответствует собственно первой половине Х в. Восточный кружок хойно ездил в Киев, и с русскими купцами путешествовали дальше на запад. Только здесь не было, вероятно, постоянных арабских колей. В общем, самым смелым из них были арабские купцы в Восточной Европе.
Ив восточных монет, найденных на севере 1 восточной Европы, самая большая масса приходится на первую по размеру ртом Х в. Когда мы заметим, что в 60-х годах. Х в. Главный огни оъездной торговли — [тыль и Болгар срубил Оьвятослав, и это мусило
1) Гаркавы с. 187, ал-Бекры вид. Розена с. 49. У этого текста свои трудности: аль- Джайгани, старший писатель (конец ИХ или начало Х в. « Когда мы читаем о трех головках рунских городов, — говорит Лидэ, — мы едем в Киев (Куябы), но Никто до сих пор не сказал, чтобы кто-нибудь из чужеземцев, поселившихся туда, был в живых? (Труды Ш зада Г с. 347 Вионки с. 35). Этот текст можно толкать на два: или что в Киевскую киию ездят только купцы, а чужих не цусают, или — что пускают Некоторые люди для торги, но не ввозят пищу жить. В некоторых из них, поздний-Ших писателей, повторивших этот текст, Истатри, Хаукаля, т. д. Привет, св. Эль-Балин, анонимная тушанокого (Записки Вост. От. рус. Археол. Я не знаю. т. п. Х, Идризы — сообщения о недослужении чужих мужчин приступают только к Арте, { влает в этой антитевы выходит, что в Киев Талили чужеземцы, но в Арти не бывало: купи! Едут в Куябы, в Арту Ж никто не входит; ибо зюде убивают корого чужестранца, который заедет к ним зима (истакри) Гаркави с. 193, см., 290 и 276). Не смущай, что это должно быть поправкой более полунемографов или шоправной вариантом, попсованными копистами Джайгапи. Но как же иначе в Киеве бывали купцы, 1 эбециально стедя, так говорят внь! Пыльцы, 1 - это нянька ника, которую выпускают из текстов Теттирй и нок. « Должен быть принят что к сношению.