История Украины-Руси, том I, страница 259 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

954 ПІВНІЧНА ТОРГОВЛЯ

(двозначно сказано, бо „скот“ значить і худобу і гроші) 1адять до Половців і ,сквернять ся",

Важною торговельною стацією в сій колудневій торговлі було Олеше -- Десь коло устя Дніпра, як думеють звичайно — на жіспі теперішніх Олешків (Алешки). Ми жаємо близшу звістку про нього з ХГ—ХИ в., бачимо, що тут церебували гречники (чи Греки), і зв ден вивозились ріжні товари; до всякій імовір- ности, про єю стацію іде жова і в русько-Візантийській умов: 944 р. де вишовляєть ся, аби Русь не зиновада на уетю Дніпра, в т. зв. Білобережу (так звалось Днітрове побереже) ані на острові сьв. Клеуферія (теп. Березань): візантийське правитель- ство не хотіло бачити торговельного міста в сусідетві євоїх кримських мет, а могло боятись і воєнних небезпечностей звідти 1).

Онетема Дніпра, що збнраха з ріжних сторін товари для сього полудневого, візантийського експорту, розносила в пово- ротом візантийські, взагалі полудневі товари в ріжних напрямах, не тільки в землі Руської держави, але й хам. В очах літо- пиеця ХІ в. Дніправа дорога передовсім „путь изъ Варагь въ Грекы“; він розходить ся на Двое, одна дорога іде з верх- нього Дніпра Через річки системи Двини (їх поминає літопи- євць в своїй описн) в Ловать, звідти в Гльмен, Волховим в Ла- дозьке озеро, а звідти Невою в Балтийське море; друга дорога — 8 верхівя Дніпра Двиною з море, Літолисець головний натиск кладе на першу -- дальщу і більш тажку дорогу, бо ії держав у своїх руках центр північної руської торговлі Новго- род, тим часом як за Двину не знаємо, чи держала її коли Русь цілу в своїх руках. Але проторили ею дорогу ,з Варяг” у Грецію варязькі вояцькі ватаги тільки ло сформованню Руської держави, що служила їм переходовою сташею, звідки сі вояки переходили потій часож і до Візантиї. Варязькі купці ледве чи коли проходили сю дорогу аж до Візантиї (виключивши та"

1) Иньшу гадку про місце, де будо Олеше, висловив Бурачков (Мавістія русскаго геогр. общ. т. ХІ. У і потім К. Старина 1886, ГУ) -- Мн вкавув на городище коло с. Зпаменки, визше порогів. Сей погляд, прайнятий і декни ще (ппр. Тловайский Ист. Рос. Г. 2 є. 589) нав за «бобою текст 1 Новг. де дійсно Олеше виступає наче-б близько порогів, але знов иньші звістки промовляли-б за місце недалеко моря; окри того а рііогі ши мусамо єнполіватись якоїсь торговельної стації коло устя Дніпра, а одинока в ввістних може бути тільки Олеше,

Перевод на русский

954 СЕВЕРНАЯ ТОРГОВЛЯ

(Определённо говорится, что « сот » значит и скот, и деньги) 1адут к Половцам и ,сквернутся,

Тяжелая торговая стаж в этой колудней торговле было Олеше - около рта Днипра, как думеют обычно - на Жиспи настоящего Олешков (Ношки). Мы жём более тесную новость о нем из ХГ-ХИ в. Мы видим, что здесь церебрировали гречники (или Греки) и с тех пор, как они вывозились из рожных товаров; к любой вероятности, о ней я начал. идет жева и в руско-Византийском условии: 944 г. где выезжает, чтобы Русь не зытался на уетю Днипра, в т.п. Привет, св. Белобержи (так на острове случалось Днетрове) и не на острове цев. Клеуферия (теп. Березань: Византийское правление не хотело видеть торгового города в соседние евоих крымах, а могло Бояться и военных опасностей оттуда 1).

Онема Днепра, что сбнраха из рубных сторон товары для этого луденевого, византийского экспорта, разносила в повороте Византийские, вообще полудовые товары в рубных направлениях, не только в земле Русской, но и хам. В глазах литописца ХИ в. Дневная дорога, которая проходит впереди, « спая из Варагов в ди Греки »; она идет на две дороги; одна дорога идет из верхней точки. Через реки Двины (их мимо поминет литописиц в своем описании) в Ловать, оттуда в Гльмен, Волхим в Ладозкое озеро, а Нево в Балтийское море; вторая дорога — 8 вершина Двиной из моря, Литолисец нажимает на первую ...даль и более тажку дорогу, потому что их государства в руках центр северной Русской торговли Новгород, тем временем как Не знаем, держала ли она ее когда Русь в своих руках. Но проторили ей дорогу , из Варяг Никарагуа в Грецию варьские вояцкие волки только ло инсценированию Русской державы, служащей им С этого времени они шли по служебной лестнице, откуда си братия переходили в Византию. До Византии купцы едва или чуть ли не доходили до Византии, и они были в контакте с ними.

1) Иньшу гадку о месте, где строится Олеше, сказал Бурачков (Мавистия русскаго геогр. Я не знаю. т. п. ХИ. В и затем К. Старина 1886, ГУ) - Мн вавл в огородищ около с. Спаменки, вызмопил порох. (ппру.) Фонвайский Ист. Рос. Х. 2 есть. 589) Навязывая « 1 Ног... где действительно Олеше выступает как бы около порога, но опять иные вести говорили-б за место вблизи моря; окры того а раги́гой ши мусамо инполироваться от торговли у рта Днипра, а одинокие в вестиных может быть только Олеше,