История Украины-Руси, том I, страница 260 | Книги по истории Брестчины
Br
Брестчина
Производит · Предлагает · Приглашает
Брестчина: люди, места, экономика и наследие
Путеводитель по западному региону Беларуси

История Украины-Руси, том I. Страница 260

Снимок страницы издания 1904 года, транскрипция украинского оригинала и перевод той же страницы на русский.

История Украины-Руси, том I, 1904: страница 260 из 633

Оригинал (по-украински)

ТОРГОВАЯ 3 зАХОДОМ 25

і єм

НИ кнх Варяг, що служили на Руси і провадили свою торговлю), тни більше що Головний напрям балтийськой торговяї, судячи по монетнии нахідкам, був тоді Переважно східній, ішов Водгою до Болгара. Посередництво-ж в торговлі північних країв з Гре- нією, а В Части із Арабами держали в своїх руках руські вупці. 3 Руси в бадтийські краї йили головно товари візан- тийські Й арабські; на Русь окрім тих же еприх продуктів, що постачати для заграничної торговлі руські землі, та деяких баштийських епеціальностей (як горючий камінь), певно і тоді вже йшлн (як се бачнио пізнійше -- в ХІЩ--ХІУ в.) такі річи як сіль, металі та західно-европейсьі фабрикати, пере- ходячи через руки німецьких 1 словянеьких купців --- вавязки чого, Що в далеко більших розмірах (з розвитком прожнелу північної Еврони) бачимо кп в пізнійшій новгородській торговли. В ранійші часи важнійше значіннє ніж ея балтийська тор- говля мав у зносинах з західньою Евроною торговельний шлах суходолом в центральну Европу. Головна дорога йшла карпат- ських підгірєм в Чехію та полудневу Німеччину, але по при єю головну були певно й иньші дороги — так польський хроніст Мартин Таль (ХИ в.) згадує про давні подорожі західніх куп- пів на Русь через Польщу З). Найдагнійшу звієтку про торговлю 3 західнім напрямі знаходимо у Хордадбега, в 1-ій пох. ЇХ в.; він оповідає про жидівських купців, що ,іздять із заходу на ед і зі сходу на захід, суходолом і морем, і вивозить із за- хідніх земель (на схід) евнухів, дірчат і хлопців, брокати, бо- брові, куничні Й иньші футра та мечі; з Франції вони їздять на західнє море"; „вони говорять по арабськи, перськи, римеьки, франкськи, іспанськи Й словянськи?; на пныши місці він ви- чиеляе предиети екепорту з Магріба (вн. Африки), а посередно — 8 ,зелель Словян і Аварів": словянські, римські, франкські, Зьоніобардські невільники, римські й ієпанські дівчата, футра 1 парфумерія (стірако і жастіки) 7). Инышй звістки говорять про західню торговлю безпосередно Заиих руських купців. В німецьких митних постановах коло 904 р. ше мова про сдовянських купців, шо в кіста середнього

пе

1} Мопитоміа Роїопіає Різ. Ге. 394.

2 . . а ) Вид. Че боєїс с. 115, для подснепня останнього текоту служить на цого у блнзького своїх часон аль-Факіха (вид. 4е осів

13

Перевод на русский

ТОРГОВА 3 САХОДОМ 25

и йем

ИНСТВЕННЫЕ Кнх Варяг, служившие на Русе и проведя свою торговую работу, тни больше что главная тенденция балтийской торговли, судя по по монетам находок, в основном восточный, шел в Болгар. Посещения-ж в торговых краях северных с Грения, а В Час с Арабами держались в своих руках руинские упцы. 3 Руси в странах Брадти или главным образом товары византийских И арабских; на Русьх, кроме тех же эприх продуктов, которые можно было бы доставлять для заграничной торговли руйских земель и некоторых восточноевропейских эпециалистов (как горящий камень), возможно, и тогда уже шельн Как было позднее - в ХЕЩ...ХИУ в. ) Такие вещи как соль, металлы и западно-европейские фабрики, переходя через руки немецких 1 славянских купцов --- Вещи чего, что в далеком размере (с развитием северной Евроны) видим кп в поздней новгородской Торговли. В ранние времена более важное празднование, чем эта балтийский торговый продукт в связи с западной Евроной торговый шлах По суше в центральную Эвропу. Главный путь шел карпатских подгорьем в Чехию и полудневу Германию, но по сей день по ней были, несомненно, и более гибкие дороги — так польский хронист Мартин Таль (ХИ в. ) вспоминает о древних путешествиях на западных островах купал на Русь через Польшу З. Самый простой из них — про торговый путь в 3 западных направлении, в Хордадбеге, в 1-й пох. ИХ в. Он рассказывает об жидых купцах, которые , с запада на запад и с востока на запад, с востока к западу, по суше и морю, и вывозит из Западные земли (восточные) эвнухов, дырчат и мальчиков, брокают, бобровые, куничные И иньши футра и мечи; из Франции они По выходу на западное море, а также: « Говорят по - арабски, персидски, римеки, франкски, испанские славянские и славянские? На пнихе он вычиляет эссепорту из Магриба (в точности). Африка), Средневековесть - 8 ,зелел Словян и Аваров": славянские, римские, франкские, Зениобардские рабы, римские и иепанские девочки, футра 1 парфюмерия (сторако и жастики) 7 Иная весть говорит о западной торговле прямо заинских купцов. В немецких мерах около 904 года. И речь о сдовянских купцах, что в кость среднего

пе

1} Мопитомиа Рооопие Риз. Ге. 394.

2 . . а) Вид. Это - боеис. 115 лет, для того чтобы подсохнуть последний текоту, он служит на этом блнзском блнгском часе аль-Факиха (вид. 4 осов

13