История Украины-Руси, том I, страница 254 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

В ЦАРГОРОДІ 549

———

дав, аб руські купці виказувались перед ним поєврідчетинем уського князя, аби тим відріжнити послів і купив рід воспни- чих авантурників; поели мали приносити золоті нечатки (княжі очевидно), кунці -- ерібні, але пізнійше заведено, що з кож- дою торговельною ватагою кнівеький князь посилав грамоту, де означав Число Кораблів: „нпослах корабль велико“ (ве факт дуже характеристичний, бо показує, як си загранична торговля ве- лась в тісній залежнисти і контролі руського правительства). Далі, постановлено було, що руські куни! в Шаргороді можуть вхо- дити до Жіста тільки разом, одними попотами, в вупроводі ві- вантийського урадника, і не бітьш аг 50 мужа нараз. Час, коли руські купці мають право на удержание в Царгороді від візднтийського правительства, ограничено на шість місяців, з далі Й зовсім заборонено Тм зимувати коло ев. Маши. Таким яннох руська пупецька кольоніл не була постійною, 1 купці, прибувши літом, муєїли вы до кінця навітації вернутись до дому ').

Про торговлю з цнышимп заморськими містами, рік Цар- города, не маємо близших рідомоєтей, Константин Порфирород- мий?) каже, що Русь з Дніпрового устя їздить в Чориу Вод- гарію (кавказьиу:, Хазарію і Опрію, та той факт, що тут Си- рія виступає поруч із прикавказькихи крайми, робить правдо- подібною гадку, що чут іде мова про берір -- теп. Датестан. З пізнійшого часу (ХШ г.) маємо звістку, що зкевкі купці з крпуських міст їздили на полудневе чорноморсьсо побереже, в Малу Азію?). Жндівський полорожни: ХИ в. Веніамин з Ту- делі згадує про русьбих купив в Александрії). Чи плавали Жоли руські гораблі дійсно по Оередземельному морю, не зна- ємо, а поодинокі купці, розумієть ся, мигли далеко заходити 1 через візансяйські, і через арабські землт; з рештою моревка торговля ла Середземельни морі в ЇХ —Х в. була изаралі В упадку,

М ен

кою но постаповы мають досить бяпгьку анальойю з шізшіншою прак- Вгорода що до пілецьких кулців: ми маємо тут ту-ж сажу ку-

Пецьку політику, у 7

и, ре діт, 42.

й улов г. 215) щор. з сим аповіданшє тупцеель Атрри зепгаузена Сбориикъ мат. къ истор бол. Орди с. 97),

4} Вцд. Маргоша с. 138 (Три еврейеків путешественники ХТ й

ХИ ст, Спб, 1881.

Перевод на русский

В ЦАРГОРОДЕ 549

— -

Да, аб руанские купцы рассказывали перед ним поедателю уского князя, чтобы отрезать послов и купить род воспечных авантурников; поели должны были приносить золотые нечатки (по-видимому), кунцы - эребрные, но поздний заказано, что с кожиной торговой ватагой княжеский князь посылал грамоту, где означали число Кораблей: « Послах корабли пасли » (ве Факт очень характеричен, потому что показывает, как си заграничная торговля велась в тесной зависимости и контроли Русской Правление). Затем, постановлено, что русские куны! в Шаргороди могут входить к Жисту только вместе, одним попотом, в увеводе овантийского советника, и не битеш аг 50 Мужа сразу. Время, когда купцы руинских стран имеют право на удержанное в Цареграде от виздентийского правителя, захваченное на шесть месяцев, с дальше И совсем запрещено Тм зимовать круг эв. Маши. Таким яном руска пупецкая колленил не была постоянной, 1 купцы, прибыв летом, мучили вы до конца насытения вернуться в дом.

Об торговой системе с более чем заморскими городами, о реке Царороде, не имеем более близнецов, Константин Порфирородм? ) Как говорит Русь из Днепрового рта ездит в Чориу Водгарию (казия:, Хазарий и опреснок, а также тот факт, что здесь Сирия выступает рядом с прививками крайних земель, делает правдоподобной гадку, которая говорит о берире - теп. Датестан. С самого позднего времени (ХШ. ) Говорят, что торговцы из крпуских городов ездили на полуденное черноморсское побережье в Малую Азию? ). Ждёвский полорожни: ХИ в. Вениамин из Тудели вспоминает о русьих, купавших в Александрии.) Плавали Жолы Русские горы на самом деле по Оретзэмельному морю, не знаем, а отдельные купцы, понимаются, мины далеко входить 1 через визансийские и арабские землеки; с остальным мореплавателем ла Средиземны моря в ИХ — в. Была изариле В упадке,

М эн

Но постаповы имеют довольно бяпгкую анальойю из шизиншей поп-ворода до пилечных кулейцев: у нас тут ту-ж сажу. & Ки-

Политический политик в 7

и, ре дит, 42.

и улов г. 215) мавр. с сим аповиданширует тупик Атрры зепхаузена Соборики. кь- истор бол. Орди с. 97),

4} Вз. Маргоша с. 1338 (Три эврейских оков)

ХИ вт, Спб, 1881.