История Украины-Руси, том I, страница 253 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

248 РУСИНИ

рем — шаге Визфае, штате Васепит, хоч тоді вже Русь давно втратила своб значінє на сім морі").

Перші цисьмений звістки про руську торговлю на Чоркіх норі сягають 1-0ї пол. ЇХ в. Ібн-Хордадбег, пишучи в першій подовині 1Х в. говорить уже про руську чорномореьку тор- говлю: ,Русини 8 Далеклх словянсыких країв їздять до Рим- ського моря (так називає він Чорне море, розуміючи під Римом Візантию); вони продають там футра бобрів і чорних либсів та мечі, і рижеький цар бере з них деватину" 2). Ся неясно сти- зйвована звістка говорить, правдоподібно, про подорожі руських купців Чорним морем в візантийські землі: нема причин розу- міти тут самі грецькі міста Крима.

На початку Х в. ся заморська русько-візантайська тор- говли була вже дуже значна, З розміром, обставинами й пре- рогативани, які здобула собі вона наслїдком ноходів руських князів на візантийські землі в ЇХ і Х в. знайомлять нав до- кладнійше умови з В1зантнею кк. Олега в перших роках Х в., особливо як ще їх доповнити звісткамп з умови Тгоря 944 р. і оповідання Константина. Ми бачижо з них, що в цершій но- ловині Х в. руські купці перебували в Конетантиноцоді в дуже значній числі — не Тільки по Кілька десять, але Й по кілька сот мужа, рахуючи разом із службою. Вони прибували, оче- видно, в тими торговельними ватагами, що приходнян що літа одисацим у Константина способом. Й оселялись в спеціально призначеній для них передністю Царгорода „у св. Мами" (при- стань 1 передмістє за мурами Константинополя, зване так від церкви ев. Маканта); тут зіставалиєв вони по кілька місяців. Властиво ся купецька кольонія, видио, мала тенденцію стати постійною, але сього не хотіло візантийське правительство; з одного боку воно, очевидно, з трівогою Й підозріннєм диви- лось на сю численну кольонію воєвничого люду (мн можемо до- гадуватись, що якісь дійені факти викликали таке недовірє Й страх воєнних нападів); з другого боку, ве була доедть зви- чайна в ті чаєн торговельна політика: пе дати чужим купцям запустити коріннє у себе. В результаті ми бачимо цілий рля ограничень зі сторони візантийськоїо правительства: воно жа-

1) Шат. с. 4, Еккегарл -- Мопитепіа Сегіпапіає, Зегіріокез МІ с. 216. Гельшольд Г гл. 1 №, ХХІ. Ивьші західиї згадкп про Руське море вбирає Кушк — ИзвЪст!я ал-Бекри т, П с, 84--6.

2) їби Хорладбег в вид. фе боєіе с. 115.

Перевод на русский

248 РУСИНЫ

Рем — шаге Визфае, штат Васепрос, хотя в то время Русь давно потеряла свое знатное на семь море.

Первые слова о рунской торговке на черковых норах достигают 1-0 пол. ИХ в. Ибн-Хордадбег, написав в первой странице 1x в. говорит уже о руской черномореке торговлю: ,Руси 8 Дальлинх славянских краях ездят в римское море (так называет он Черное море, зная под Римом Византий); они продают там футра бобров и черных либсов и мечи, и рыжкий царь берет из них деватину" 2). Неясная весть гласит, вероятно, о путешествиях купцов в Руане по Черному морю в византийских землях: Нет причин понимать здесь сами греческие города Крыма.

В начале Х в. И вот, в прошлом году, когда мы были в полиции, торговая компания в Европе уже была очень большая, с размером, обстоятельствами и прерогативами, которые приобрели Она наследниками вечеров Русских князей на византийских землях в ИХ и Х. Они знакомят вас с более подробной условиями из В1-й кк. лега в первые годы Х. « Особенно как они могут дополнить весть о Тгора 944 г. И истории Константина. Мы бы увидели из них, что в цершей ноловине Х в. Ручные купцы находились в Конетантиноцоди очень значительной, не только по несколько десятков человек, но и по сто человек. Учитывая со службой. Они, очевидно, приходили в торговые походы, которые были причастны к тому, что лето одисацием Константина путем. И жили они в особой назначенной им предрассудке Царя « в... [в св. Мы" (пристань 1 переместит за стенами Константинополя, называемое так от церкви эв. Маканта); здесь свалив, они по несколько месяцев. Привлеклась купецкая кольсия, видимо, имела тенденцию стать постоянной, но этого не хотело византийское правление; с Одной стороны, очевидно, оно из тривий И подозрениям дивилось сию множество коленей воеводного народа (мн можем угадать, что какие - то реальные факты вызвали такое недоверие Й страх военных нападений; с другой стороны, ве была доедти В эти чаенны торговая политика — это то, что они дают купцам пропагандировать их. В результате мы видим целый рля ограничений со стороны византийского правителя: оно жеа-

1) Шат. С. 4, Эккегарл -- Мопитепиа Сехипапеет, Зигиокиоз Мьı с. 216. Хельшольд Г гл. 1 No, ХХИ. Более древние западные упоминания о Рунском море впитывают Кушк — Извспект! я ал-Бекри т, П с, 84-6.

2) Её надо Хорладбег в вид. фе боее с. 115.