История Украины-Руси, том I, страница 252 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

ЧОРНОМОРСЬКА ТОРГОВЛЯ 947

——————

гів. Діставши ся на усте Дніпра, перепочивали на острові св. терм (Березань) і потіж їхали поуз берег Чорного моря до Царгорода, де кінчила ся ,бідозашна і небезпечна, тажка і трудна дорога“, як каже на неї Константин. .

Се „Рречеський путь", як він зветь ся в ХП в.; куши, що ним їздили називали сл „тречники“, або й проєто „Греки“, а їх торговельні ватаги -- ,гречник" 7), Колись, ще перед, розселенном Словян, центрож с1е1 грецької торговлі з пів- нічними землями була Ольбія; пізнійше ся роля мусіла перейтл жо подунайських мет (поки їх не зншинла сдовянсько-болгар- ська буря УП-—УШ в.), а ще більтше — кримських осад; то- ловне місце між нимн займав Корсунь — Херсонес, що зіста- вив сильну традицію в культурній історії Руси?). Одначе з ча- сох руські Словяне вийшли з євоєї початково пасивнот ролі в їй торговлі й поминувши кримеькі міста, увйшли в безпо- середні торговельні зноспни з Царгородом. Ми не знаємо, коли се стало ся?), Можемо за те твердити, що воєнні походи Руси на Чорнім морі, звістні нам від початку ЇХ в., а розночаті оче- видно значно скорше, муйли вляинути і на сі зноенни, прото- ривши їм дороги і здобувши для них особливо вигідні умови. В результаті Русь домінувала на Чорнім морі в ГХ--Х в. Пи- шучи в другій чверти Х в., Араб Мавуді, каже, що Чорне море — то Руське море, бо окріх Руси ніхто ним не дцлаває 7). Назва „Руського“ для Чорного моря стала попузарною й дер- жала сл довго потін, як Русь стратида давнійший мриступ до сього моря: „Днепръ втечетт въ Понтекое море треми жерелы, нже кора словеть Руссков“, каже Повість, і західні инеьмен- ники в ХТ, ХП, ХШ в. по традиції звуть його Руєькик мо-

1) ат. с. 144 (див. в варіантах), 360, 361, 368.

2) Ось як характеризує її сучасний історик руської штуки проф. Кондаков: зПід назвою „корсунського“ в давлій Руси розушіли все рідке, &ртнстичне, але і давнє, старниие; в противність ,щаргородськоху Є, що уло синбольон вирафінованого, високого в технічного погляду. „корсун- ське" значило тільки, що арха1чне“.— Русскія древности У с. 97, В зви- лях Руської держави пово було тих цкорсунських" річей, хоч в них деякі були не більше корсупськими, як славні „корсунськй“ церковні Жвері в Новгоролі, що в дійсности зроблені були в Магдебуріу. пб ) Ціч вдогадував ся (ор. с. 999), що літопиєне оповіданиє про дорож Кия до Царгорода зоже бути згадкою про змагання Руси увійти

вапосередні торговельні зносини з Царкородом. Розушвть ся, треба и спокій сій лодорожі, бо в ній жаємо кохбінацію самого літонисця. (Вен У Гаркави с. 130, Недавно пребував збити сю звістку Вестберт ре УП.

хат

Перевод на русский

ЧЕРЕНОМОРСКАЯ ТОРГОВЛЯ 947

— ----

Эй, эй, эй. Приподнимшись на устье Днипра, переходили на остров св. терм (Березань) и потеж ехали позд берег Черного моря к царю, где кончена ,бидозашенная и опасная, тажка и По ее словам, « трудной дорогой » является Константин. .

Это – „Рреческий путь“, как он называется в ХП. Кусая, что им ездили называли «тречники », или проето « Греки », а их торговые вожди — „гречочник" 7), когда-то еще перед, расселенном Словеном, центром с1 греческим торговцам с северными землями была Ольбия; позднее роса мусила перейтал жо поднейских мет (пока их не снизила сдовянское-болгарская буря в П-УШ в. ), а еще больнее — крымских осадок; толченое место между нимн занимал Корсунь — Херсонес, который вызвал сильную традицию в История Руси? ). Однако из времен руйских Словен вышли из еввои первоначально пассивный прием роли в ней торговые и помыли крименькие города, попали в Прямое снопление с Царем. Мы не знаем, когда это произошло? Мы можем заявлять, что военные походы Руси на Черном море, от начала ИХ в. « А разночатые очевидно гораздо скорее, муйли влянуть и на сеноенны, проторовав им дороги и приобретя для них особенно Выгодное условие. В результате, Русь доминировала на Черном море в ГХ...Х в. Пишу во второй четверть Х в. Араб Мавуди говорит, что Черное море — это Русское море, потому что его никто не дцлает 7 - летним окраском Русу. Название « Роуского » в Черном море стало попузарной и держало сол долго потен, как Русь казнида давней мриступ к этому моря: « Понтекое море треми жрелла, но кора говорит Руссков », — говорится в книге « Полость и западные жители » ХТ, ХП, ХШ в. по традиции зовут его Руекик мо-

1) ат. С. 144 (см. в вариантах), 360, 361, 368.

2) В этом отношении он характеризуется современным историком в руинской области проф. Кондаков: под названием « Корсунского » в древней Русе расшили все редкое, &ртнстическое, но и древнее, старниеее; в противовес Сладостого рода Есть, что вло синбонирован, высоко в техническом отношении. « Корсунское » означало только то, что арха1ична. — Русская древность У. 97, В извилиях Русской державы впояло было тех скорсанских" вещьей, хотя у них некоторые были не больше корсупскими, как славные « Корсунскэй » церкви Жвери в Новгороде, который был сделан в Магдебуре. Пб ) Ценой упомянулся (ор. С. 999), что летописное заявление о дорожке Кия к Царороду означает, что быть упоминаемым о беге Руси войти

Вапозисные деловые отношения с Царородом. Взлетай, нужно успокоиться и безмятежно сию лету; ибо в ней жемаем кохбинацию самого литонища. (Вен У Гаркавы с. 130, недавно преподносил сбой вести Вестберт ре УП.

дом