История Украины-Руси, том I, страница 238 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

ПОЖИВА 988

Мід, як солодке инте, що панить чоловіка, сягав ще пра- індоввропейських часів, і у Слован, з розвитком лчільництва живав са широко. Поруч нього істновало також сферментоване хлібне пите; воно має в слованеьый еловинці не загальні. а лише чаетков! назви — брага (ехідне й західнє, звязують з кельт. Ріасе, кір. жає, солод) 1 од'ь (етарослованевке, росийське й західнє -— півннім. 90; потім в сій значінню спеціалізовалось загальне ниво (властиво напдток); слово дріжджи спільне північним народам (ел. дрождиа, Ппівниїи, дгеря, прус. Чгаріох). До загальнословянських належить і греко- італійське вино, але не знати, чи Словяне що перед міграцією своєю на Цолудепь мали нагоду з ним зазнайомитись — ЧИ доходив до них сей предмет чорноморської торговлі,

Археольогічний матеріал до вияснення староруськой поживи послужить нам мало. Згадаємо тільки останки тризни чи жертви в сіверянських могилах, де маємо ківтки баранячі, нтичі, ри- бячі, хлібні зерна, шкаралущу курячих яєць.) Інтереснійше приглянутнеь історичним звісткам. Звичайний круг стравних річей вичиелле оповіданнє за св. Володлмира: він пеенлає роз- возити бідним .хлібн, мяса, ріжнородні овочі (певне — горо- дину), мл в бочках, а в иньших крає (сирівець)" *). В печер- ській мопаєтирі ХР в, звичайною єтравою (що, очевидно, по- казує нам заразом страву біднійших веретв суепільности) був хліб (переважно житній), сочиво (рарений горох й пльші етруч- кові овочі), або каша, та варена й помащена олійом городина; в скоромний день сир, в шетний -- риба, але се вже була присмака, і давали тільки „мало риб"; в сьвято тли часом хліб з ліпшої муки або навіть якісь тіста «(хабы чисты зЪло, друзии же отъ них» съ медомь и съ маколь творенп“); рівнож чнись не зовсім звичайних був мід"). бухий житній хліб, варена не- помащена городина і вода -- се вже була страва незвичайного аскета. Хліб уважавеь чимсь більш розкішним, ик сочиво, а на самім кінці, як остатня з потрав, стояла варена городина’). З другого боку -- з стравою заможнійших, вищих верств зна- Йомить нас пераз згадузаний „урок“ кнажах урядників — ,вир-

зейещереп, 1875, теж у Шрадера Зртас тег .? є, 489—460, Ве хісоп 700—1.

1) Сажоквасов ор, с. с, 188, 191.

2) Тмат, с. 86.

Зу Житіє Осодосія л. 18, 20, 21, 99.

1) Трід. л. 9, 20, пор. Їпат. ля. с. 139,

Перевод на русский

ПОЖИВАЯ 988

Мид, как сладкое новитое, дающее человеку, сиял еще с давних времен и в Слован, с развитием логичности жил С широко. Рядом с ним также источало хлебное вино, которое имеет в словенной элвинке не общие. Да, а только чаетков! название — брага (э западное и западное), связываясь с кельт. Риас, корь. а вот, солод 1 валяется в виде росеньких и западных — полкинем. 90; затем в сем начислении специализовалось общее ниво (властно напток); слово дрожжи совместным северным народам (эл. Дрогая, пюнии, дгеря, прус. [ Сноска] Среди них греко - итальянская вино, но не знать, пойман ли Словиня перед миграцией на Цольдеп. У них была возможность встретиться с ним, доходила ли до них этот предмет черноморской торговли,

Археологическое сообщение до объяснения старой пищи послужит нам мало. Давайте вспомним только останки тризина или жертвы в гробницах севреи, где у нас есть овчарки, ночи, рыбьи, хлебные зерна, Скорлупу куриных яиц. ) Интереснейший обзор истории. Обычный круг блюдных вещей вычислел оповещать за св. Владлмира: Он пенелает развозить бедным. Хлеб, мясо, рожок, овощи (независимые — овощи), мл в бочках, а в более нарядных краечек (сиривец) *. В пещерской мопееттире ХР в, обычной травой (что, очевидно, показывает нам сейчас блюдо беднейших веретв суэпильности) хлеб был (перевесимый жатной), сочено (раренный горох и пльши эпучочные овощи), каша, и вареное и омазленное маслом Город; в скором день сыр, в ешьте – рыба, но это было привкусом, и давали только « мало рыбы »; во время праздника тела Иногда хлеб из лучшей муки или даже теста « из чисты с раннего утра, други от них » съедь медом и съешь створенп ». Так что чинь не совсем обычный был мед". Варенье, неочищенное растение и вода — это блюдо необычного аскета. Хлеб был важнее, чем хлеб сочино, и на самом же конце стояла вареная огорода. С другой стороны, с пищей богачей, высшими зна- иомит нас пекус опозоренный "ур" начальников -

1775, тоже у Шрадера Страсса тег? Итак, 489-460, Ве хисоп 700 -1.

1) Сакгувасов ор, с. с, 188, 191.

2) Тмат, с. 86.

Зу Житие Осодосия л. 18, 20, 21, 99.

1) Трид. Л. 9, 20, пор. Ипат. Ладно, ладно. С. 139,