История Украины-Руси, том I, страница 237 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

#32 ПОЖИВА

згадує цину (чи олово, властиво не знати), та ще хиба згадку про коваля в Житиї бводосія").

Перейдік тепер до побуту в тіснійшік значінню. Почнемо від поживи.

Відповідно ріжнородному господарётву мусіла бути ріжно- родною й прасловянська пожива. Вищеподано означеннє хлібо- робських продуктів — жито, показує, що сі продукти в поживі грали вже головну ролю. 3 них вироблялась мука, а з муки робили хліб: слова тісто і Хліб — загальнословянські; для слова хліб маємо інтересняй ряд: лат. Шрим, Тот. ВИ, ел. хлфбъ, лит. Кераз, в котрих одначе хінівістика не дала ще собі доброї ради”). Слово пекти належить ще до праїндоевро- пейських (санокр. рас, гр. лёссо): уживание огня при гото- ванню страви в праїндоевропейські часи не піддягає наймень- шій непевности?),

Ще старшою від муки формою обробленого зерна була, крупа; шісля того як мука зайняла Її місце при печенню хліба, вона зісталась і на далі в уживанню -- для варення; вирази варити і пряжити належать до загадьнословянських, рівнож і каша, що може сягати прасловянських часів.

Ще праїндоввропейських часів сягає сдово кясо (санекр. підтляй, їот. шит, ся. масо, лит. 0154). Їстнованнє подвій- ного означення для нього, і то тав, що друге означеннє вказує на сяре, Кріваве (санокр. Кгау!8, гр. хойсс — СЛ. КОВВЬ, ЛАТ. сгпог) привело до здогаду, що слово „иясо“ означає зготоване вже мясиво“). Початковий спосіб готовання мяса -- печеннє; але вже праарийських часів сягає юшка (санекр. уйз, уйзпап, лат. | 05, сл. юка, лит. ійзге). Про уживаннє молока солодкого ї квашеного ни вже говорили. Страва приправляла ся сілю — загальноевропейським культурним здобутком").

1) Хордадбег вид. де Гуе с. 115, Джайгані в Трудак ПГ археол. ада Те. 347, Житіє 9 о пос сі 4 ру

1) Дяв. Крек? с. 118, Козловекий Агсріу ХІ. 386, Педерсен є. 50, Шрадера Веаіїсхісоп с. 111, Ягіч Агеспіу ХХШ с, 537. -

) Якийсь рід пляцків чи хлібців жав в часта єтрічатись в неолі- тичних оселях середнього Подишровя передмікенської культури, зле докладнійшої аналієн їх до зроблено.

*) Шрадер Веаїехісоп с. 250, Крек? с. 196.

5) Спеціальні розвідки: Тена Газ За, 2 вид. 1901, ЭсШедеп Раз Бам, звіпе бевспісіе, запе Зупабоїк ций Ведепішлє т Меп-

Перевод на русский

#32 ПОЖИВАЯ

он упоминает цину (или олово, которое обычно не известно), но еще нет упоминания о кузнеце в жизнеобеспеченной бводосии).

Перейдик теперь до побыть в тесной связи. Начнем с пищи.

Поэтому, чтобы приготовить еду для уборки, приходилось выбирать рубище и прачечную. Наличие продуктов питания — жето — показывает, что си продукты в поживании играли уже главную ролю. 3 Их делались муками, а хлеб из мучения делали из хлеба: слова тесто и хлеб — пресловутыми; хлеб для слова имеет интерес к слову ряд: лат. Шрим, Тот. Ты, эл. Хлoвo, рaт. Кэраз, у которых одна хинивистка не дала себе хорошего совета.) Слово пекти относится к праиндоевропейскому (санокр). рас, г. лёссо: вживляющее огненная огня при приготовлении блюда в праиндоевропейские времена не подденет наиважнейшей неуверенности? ),

Еще старше, чем мука форма обработанного зерна была, крупа; шепота занимала ее место припечении хлеба, она и на следующем месте в употреблении — для варки; выражения варить и пряжиться принадлежат к загадянословианским, равноже и кашу, что может быть в эпоху Празеля.

В древности в древности есть много мяса (санекр). Подтывай, ет. сет, сияй. Масо, лит. 0154). Естовение двойного имени для него, и то та́л, что второе значит саркае, Криваве (санокр). Кхау! 8, гром. Хойсс — СЛ. КОВЬ, ЛАТ. Сгпог) — это, по всей видимости, означает « мясо » (НМ). Сначала мясо — жареное, но уже в праарийских времена — юшка (санекр). О, ойзпап, лат. ↓ 05, сл. юкка, лит. Йиге). О потреблении молока сладкого и квашенного говорили. Страва приправилась деревней — общеупотребительским культурным приобретением".

1) Хордадбег вид. Где Гуэ с. 115 Джайгани в Трудак ПГ археол. ада Те. 347, Жития 9 опоссе с 4 ру

1) Дяв. Крэк? С. 118, Козеловый Агсриу ХИ. 386, Педерсен есть. 50, Шрадера Веаисхиоп с. 111, Ягич Агеспиу ХХШ, 537. -

) Какой-то род пляцков или хлебцев жала в часа етчаться в неолитических жилищах среднего Подшерстника передмикенской культур, злейшей анальян их до сделано.

*) Шрадер Веаиохисоп с. 250, Крэк? С. 196.

5) Специальные разведки: Тена Газ За, 2 вида. 1901 Эсшэдэп Раз Бам, звепиписие, запе Зупабэйский Ведписи