История Украины-Руси, том I, страница 235 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

230 МЕТАЛЬ

В староруських часах були ассібні ,древоділі" й навіть цілі спілки, оріанізації їх; в одни оповіданню з ХІ в. князь, задумавши вбудоватя церкву, кличе , старбйшину древодблямть" 7). На кождію кроці сгрічаємо згадки про деревляні будови, стіни, мости; камяна будова з'явилась під, чужим внливом і була дуже рідка. Овібні продавці були на домовини в Київі ХГв. (продаю- щен кореты)*). Деревляна посудина -- відра, бочівки, „кади“, „ладки“, „лукна“ 9), мусіли бути дуже широко уживані, як і неяка деревняна домова обстанова.

Так важне в культурній історії уживаннє металів зробило значний поступ ще перед розділеннєм Словян. Загальним озна- ченнєм Для металю було руда-- вагальне індоеврошейське іня міди (санскр. 1004, пеглев. 264, нии. гацдпі, лит. гапдаз), сього першого металю, звієтного Індоевропейням і заразом оди- нокого, знайомість з котрим можемо напевно сконетатувати вже в загальній пра-культурі; иньше, загальнословянське імя металю -- „крушець“ (від крухий). 3 поодиноких металів маємо за- тальнословянську назву для міді (медь)--- його звичайно зва- зують в німецьким за, металь (те що по еловянеьки нази- ваєть ся кузнь): се-б характеристично вказувало на мідь як на перший зветний металь“). Загальнословянські-ж назви для зо- лота (злато, єпорід. в німецькими — іотське Змії, і з словом з ЖОВТИЙ"), для срібла (сребро, іот. зішшрг, прус. зікарі)я) і веліва (желіво, прус. ево, пит. веіедів, початок не яений)?). Знаннє сих четирох металів належить з певностлю до праєло- вянських чаєів. Натомість загальнословлнське олово вагаєть ся в значінню в ріжних словянських діалектах, означаючи то олово (ріатЬцп) то цину (запита); очевидно — @ два не- таді були мало звістні в прасловянські часи, як то зрештою можна бачити Й у богатьох иныних народе‘). З металічної техніки маємо загальнословянське коватн (бити -- Ки, лат. сийеге, г. мы. Попмап), ковач — коваль, молот (мень тах, лат. тлагійіше, еюдиж -- нолотити). До металічних виробів на- лежить дещо в вищенаведених прирядів: теслярських, хлібороб- ських (тесла, долото, пила, рисквль, і т. и.), ріжні иньші при-

2) Сказавя о Борнев и Глбфбб вид. Срезневокого с, 39.

и; Завр. 6. 208. *) Іпат. с, 84, 88.

:) Крек 26. 182, Шрадер ВеаНежеоп с. 796.

) Звичайно звязують в грецькик уаду;є, проти сього див. Крек? с. 181—2, Кречнер Кіпіеійия с. 187 1 далі.

) Диз. Шрадер Зргасбуєгрі.х с 311, Беайехісоп с. 96.

Перевод на русский

230 МЕТАЛЬ

В старорусских временах были ассибные ,древодили" и даже целые профсоюзы, орианизации их; в отни рассказ об ХИ в. Король, задумавшись построить церковь, зовет, стареющая дроть. 7 На ходу мы видим, как дерево возгорают, стены, мосты; каменная конструкция появилась под, чужим вентом и была очень жидкая. Овежественные торговцы были на договоре в Киеве ХГв. (продавищен корэты)*. Деревянный сосуд - ведра, бочики, « лодыжки », « дворы » 9, мусилы были широко распространены, как и некая древесина Договор обстановите.

Так важная в культурной истории применение металлов сделала большие успехи еще до разделения Словены. Всеобщим определением для металла было рыжая... весёлое индоевроэйское иня миды (саскр. 1004, пеглев. 264, нии. гацдпи, лит. гапдаз, этот первый металл, свивеетного Индоевропейства и сейчасом одинокого, знакомысть с которым можем наверняка Уже в глобальном пра-культуре, более широкое имя — металл, как бы слово "крушитель" (от крухий). 3 отдельных металлов, которые имеют название для меди... обычно снимают в немецком за, металь (т. По эловененцы называют это кузень: сэ-б характеристически указывало на медь как на первый изветный метан ». Названы общеславянскими именами золота (слато, ерод. в немецкой иотской Змеи, и с словом из ЖИВТОЙ, для серебра (сребро и йот. Да, я знаю. и велива (жело, прус. Ево, пью. Веедов, начало не яен)? ). Знанию этих четвёртых металлов принадлежит из постамента к прайловианским шалам. Но общесловное олово колеблется в учении на резных славянских диалектах, вводя в расчет олова (риатцп) то цину (поздний вопрос); очевидно, что @ два нетади были маловежливы в пра славянские времена, как это можно видеть И у бога иных народе́.) Из металлической техники есть общеслойный коватн (бит - Ки, лат. Сойеге, г. Мы. Попп, ковеваль, молот (мень тах, лат. Фонгийше, эудиж - нолоты). В качестве металлов можно использовать некоторые из упомянутых выше прирядов: плотницкие, крестьянские (тесла, долото, пила, салфетки, кулинар), и так далее. и. ), рожные иньши при-

2) Сказал о Борнев и Глбжевид. Срезневого с, 39.

и; Завр. 6. 208. *) Ипат. С, 84, 88.

:) Крек 26. 182, Шрадер Веа Нежеоп с. 796.

) Обычно связывают в грек уаду, но против сего странного видения. Крэк? С. 181-2, Кречнер Кипиерия с. 187 1 дальше.

) Диз. Шрадер Сргасбаг. х с 311, Беайехисоп с. 96.