История Украины-Руси, том I, страница 230 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

РИБАЛЬСТВО 293

ДИНЮ

ших джерел звівтні наж ріжнородні способи ловів: уганили за зьвірож конем, били його з руки, ловили сітками, уставленими в вигідних Жісцях (перевсн, перовъсища), або заганяли До них зьвіря, довпли псами, соколами, яєтрубами"). Особливо бавились поважи князі; про них маємо Часті звістки в джерелах. Лови були їх звичайною розривкою, дуже частою, майже як занате: по дунці Мономаха (в його науці), відетоявши службу божу, князь МАЄ або зайняти ся державними справами, або „ловы др- яти", бо переїхатись, або лягти спати, Фійна, лови, „пути“ (подорожі) — се княжа діяльність по Мононаху?). „Наряд“ ло- вецький, соколи, яструбп -- се цілі відділи княжого тосподар- ства. Їстновали по ріжних місцях енеціальні княжі ,ловища" і мперевбенща" ; ке задовольняючись близькими місцями, князі рушали часом в дадекі, клухі пущі на окраїнах.

Зьвір був тоді далеко рожнороднійший ниж тепер; от як оповідає про євої ловп Мономах): в „Черников! здовив я (па узду взяв) в пущах 30") живих коней; по Роси теж ловив я дяких коней власними руками; Лва турн Взяли мене на роги з конем; олень мене бив рогами, а два лобі — оден топтав ногами, а другий бив рогами; дикий кабан відірвав у мене меч 8 пояса; медвідь віддер мені кусник @дла 8 під коліна; лютий зьвір (баре?) скочив і перекинув мене в конем“ і т. и. Крія тедерішніх і вичиєлених тут родів мусіяо бути також богато бобрів.

Для розвою рибальства прасловянська територія бута теж дуже придатна. Тим часом як ми не маемо майже ні одної за- тальноевронейської назви риби (хиба для угря, але Й тут са подібність не певна), і мало що більше північно-европейських?) Загальнословянських назв маємо вже кілька, хоч вев ще не дуже багато -- лосось (слово північноевропейське — г. кін. іаеср8), линь (слово словяно-литовеьке, а може 1 словяно - янтовсько - німецьке), щука, осетер, угорь, Петруг, окунь. До загальносяовянських бєлів належать —

о кн

1) Лавр. в. 238--49, Шшат, о. 35, 38, 49, 159 і ин.

*) Лавр. вид, 1872 с, 238—242; і низше цитую Мономахові ии- бання 5 сього видання.

3) Лавр. с, 249,

5) Єв число попсовале: „10 п 208, забуть треба 190.

5) Шрадер? с. 165.

Перевод на русский

РИБАЛЬСТВО 293

Да

шесть источников сводят нагие, разрушающие пути лова: угоняли за зверя лошадью конем, били его из руки, ловили сетками, вставленными в выгодных жисцах (перевсн, перовщь), или загоняли к ним зверя, доплыли псами, соколами, яетрубами". Особенно играли князья; о них сообщается в источниках. Ловы были их обычной разрывкой, очень частой, почти как завитые: по дунце Мономаха (в его науке), отетав службу ибо князь Маяет или занимается государственными делами, или „ловы дряти“, потому что переехать, или лечь спать, Феннана, ловы, « Попуты » (пдороги) — это княжка деятельности в Мононах? ). « Наряд » ловецкий, сокола, ястребп — это целые отделы княжеского топодарства. Ествали по режным местам энециальные княжи ,лобы и мразь"; кеась тесными местами, князья двигались Иногда в дадеки, клухи пущи на окрасках.

Зверь был тогда далеко разросший поперек; в нем говорится о овальной ловпе Мономах: « Чесников! я (па узду взял) в пущах 30" живых лошадей; по Росе тоже ловил я дых лошадей собственными руками; Лва турн взяли меня на рога с конем; олень бил меня рогами, а два лоба — оден топтал ногами, а другой бил рогами; дикий кабан оторвал в Меня меч 8 пояса; медведь отдернул мне кусатель @дла 8 под колени; свирепый зверь (баре? ) прыгнул и перевернул меня в конем » и т. д. и. Тедериных и вычисленных здесь родов мусио быть также богато бобров.

В случае разведения рыбацкой территории бута также может быть полезным. Пока мы не маэмо почти ни одной заталкивающей рыбы (хоб для угря, но и здесь са общего не Уверена, и мало что больше северо-европейских? Хотя у нас нет много общих имен, но есть еще и другие названия: лосось (слово на североевропейском — г. Ну, кон. Иаеср8, линь (слово славяно-литцовое, а может один словяно - янто- немецкое), щенка, осетер, вверь, Петруг, окунь. Среди них — бельлы из всех стран мира

о Кн

1) Лавр. В. 238...49, Шшат, о. 35, 38, 49, 159 и й.

*) Лавр. вы, 1872 с, 238 -242; и вниз цитирую Мономахивы 5 этого издания.

3) Лавр. с, 249,

5) Число испорчено: « 10 п 208, нужно 190.

5) Шрадер? С. 165.