История Украины-Руси, том I, страница 227 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

299 пчильництво

сир — слово пра-індоввротейсько (санокр. 8йга -- квасне мо- локо); слово масло (від мазати) показує, що уживалось воно з шочатку не для їдн, а Для мащення (тому є численні пара- лет у иньших 1ндоевропейських народів)"). Користали і 8 шкір худоби (прасловинське- - руно), і з вовни (влъна, слово пра- індоевропейське, пень "уеї, санекр. Игра, гр. Аймос, Тот. Ша).

Плеканнє дожашньої птиці, цілком незвістне етаршим ча- сані), не прийшло і в прасловянські часи до більшого розміру, хоч роввій хліборобства і господарської осішости давали тому хожливість. В загальнословянській словнид1 внаходимо назви для гуся, качки і курки. Перші два належать до пра-інкоєвро- пейських: санекр. Пай, грец, уу», нім. вап33), для качки — санскр. АМ, лат. атає, нім, еще, ел. жть, Назва для курки, як зтадувано вищо, перейнята від Іранців (пере. сПиги, слав. журь, кура); тільки про ею останню можна бути певним, що маємо до діла з домашньою птицею").

Новійший теж 1 — судячи по фактам лінівієтики й ієторії, не- звістний старшим часам і вже між европейськими народами розвинений промисел — пчільництво, теж мав де широко роз- винутись на словиянськй правітчині. Слова бжола (бьчела, від, *бък — гудіти), трутень, матка -— загальнословянські, так вамо як і ухій, тим часом як слово мід належить хо праїндоевро- пейських (санскр. кадри, грець. дідо — вино, ВНім. пабіо, слов. медь), в віск (ел. воскъ, лит. мавакає, гм. маПп5) спільне нівнічноєвропейським мовам°).

В археоцьоїічнік матеріалі — в сіверянських і волинських могилах знайшли сл останки коней, овець, йтичі кістки, луш- пини курачих яєць). В опнен руського похорону у ібн-Фадлайа жертвують ся бики, коні, пес, півень 1 курка, иньшиж разок вівці, Про жертвованнє птиць, і спеціально курей у Руси го- ворять Візантийці 5.

5 Шуадер ВеаМежеоп є. 191. *} ТЫа. с, 390--1. , Протйв галки. то назва гуся запозичена 8 нінецького лив. Аг- сві». @г 5. РЫЬй. ХХІ є, 626. “) Пор, Будилович 1 с. 379. Против гадки про ваповичениє сло- вянського імени від Іранців Шрадер Веаіехісоп с. 323. . ) Його також уважають за ваповичене з німецького {КеаПех!соп с. 86), але се запозичение сумнівне, в Самоквасов є, 188, 191. Мельникь Расконкн въ землі Дучань -. ,

7) Іби-Фадлан в вид. Гаркави с. 95, 98—9, Конеташтин Порфор Пе ага. гл. 9, Лев Диякон ІХ. 6.

Перевод на русский

299 чильничество

сир - это слово пра-индовроэйски. 8йга -- фасное молоко; слово масло (от помазать) показывает, что оно взято из шчатки не для еды, а для мастики (потому - "Сколько паралетов из других народов Индии". Корили и 8 шкурок скота (празыньское - руно), и из шерсти (влята, слово праиндиевропейское, пень "уэи, санекр. Игра, г. Аймос, Тот. Ша).

Плещь дождечной птицы, вполне невученное этарше чеснока), не пришло и в пра славянские времена до большего размера, хотя Благодаря тому что осенние и уютные жители становились рабами, они были очень хождены. В словенской словед1 вступаем названия для гуся, утки и курицы. Первые два принадлежат к пра-инкоевому Санекро. Пай, греец, уу “». известь 33), для утки — санскр. АМ, лат. атае, нем, эще, эл. Жть, имя для курицы, как вышитое из иранцев (пере. Спиги, послал. жри, курочка. Только о ней можно быть уверенным, что мы имеем дело с домашней птицей".

1 также является более или менее компетентным, чем факты ленивцев и других народов, неустроенных старшими временами и даже между эвропейскими народами У развитого промысел — пряностей, где было широкое развитие на словеянском праве. Слова бжола (бьелла, от, *бъек — гудеть), гробы, матка - - - это общесловариянские, как вамо и ухой, тем временем как слово Мед принадлежит к хо праиндоевропейским (санскр. кадры, грёбаный. Дед — вино, ВНим. пабио, слов. Медь), в воск (Л. Воскъи, лит. Да, да. маПп5) общий нивистический язык Европы

В археоических источниках — в сиверянских и волынских могилах — найдены останки лошадей, овец, косточки, скорлупы куриных яиц). В опнен рунского похорону в ибн-Фадлайа жертвуются быки, лошади, пес, петух 1 курица, инь разок овцы, О Жертвование птиц и особо кур в Русе говорят Византийцы 5.

5 Суадер ВеаМежаоп есть. 191. *} Тья. С, 390--1. Протнул галки. Ну, вот, название гусь взято 8 нинецкого лив. Агсви". @g 5. Выпей. 626. “) Пор, Будилович 1 с. 379. Об этом спорят славянские имена Иранцев Шрадер Веаихисоп с. 323. . ) Его также учитывают за ваполин из немецкого {КааПех! Соп с. 86, но это заимственное сомнительное, в Самоквасов есть, 188, 191. Мельник Рассконкн въедь земли Дучань -. ,

7) Иби-Фадлан в вид. Гаркавы с. 95, 98 -9, Конеташтин Порфор Пе ага. Гм. 9, Лев Диякон ИХ. 6.