История Украины-Руси, том I, страница 226 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

СКОТАРСТВО оо

= —. ----— ее а а. в ен ДАРИ

—

(пор. Тот. зкаїїя — ехарб\, а „охотница“ означає скарбницю; слово хобуток добыть къ в ріжних еловянських мовах значить то найно, 19 худобу 1), І нізнійше, в праєловянськім господарств, невзажаючи на широкий розвій хліборобства, скотарство за- ховало Жалі першорадне значіннє: се відбилось в численности термінів, в правлованеьких дублєтах 1 спеціальних назвах 8 сфери скотарства.

Бик 1 корова крім пра-індоєвропейського загального: го- вядо (санскр. 80, зенд. сло, трець. подс, верхниїм, сіло) 2) і другого праарийського 1мени ту р'ь (зендське зіаога, грець. ї21- гає), що в словянськік перейшло на дикого бига. -- мають ще в праєловянськім назви: бик, віх, корова, теля. Поруч пра- індоевропейського: вівця, овь ца (санекр. хі, грецьк. біс, горішно- ніх. аоп), маємо праевропейське ягня, мена (гред, битос, ЛАТ. арпия) для молодого зьвірлти; слово баран (епільне для ста- рослов., охідніх і західніх діялєктів), теж, правдоподібно, на- лежить до прасловянських. При означенню для домашньої козп — коза є правловянсько-ж означение і дли дикой -- серна, срьна. Пра-індоввропейське: свиня, свиним (еанекр. зиКара, трец. #5, г, нім. 80) жає коло себе ще прасвропейське: вепр, вепрь (дат. прет, г, нім. им і овібне слово для молодого зьві- ряти — порося, праел (праввронейське --- лат. рогейз, ір. оге, г.нім, Гага). Для коня маємо прасловинські: конь, ко- била і скрббя. Треба додати, що вже в нраарийські часи одо- машнено лед, сторожа стал, тим часох йкокітка була вже дуже пізнім здобутком европейської культури (кіт від лат. са 8) ї мабуть не була відома в правловянськім побуті").

Пасти, паєтух (паетухь 1 пастырь) слова загальнословян- ські. Ядя худоби збирало ся сіно, ак ми вже бачили, Тримали її для мяса і для молока. Вже в пра-індоввропейській еловииці знаходимо єлова дла сквашеного молока ‘новь ніби як си), 3 чого, розумієть ви, вихедить уживаниє й солодкого, а навіть — маеле. Загальноеловянеьце означение молока входить в праевропейський рид (трец. анідує. лат. ито. г. нім, пиїші)),

У Беплович № с. 180 1.

1) 1Лилосвропейськ: пабалєлі для паза худоби у Шрадера? е. 300 - 1, 378 Її далі,

Зі Геи? є, 374. ИГрадер? с. 388 -У, Бодонтапа Мо Каїлег іп Айда — Там, 4. допізеї. зе. Шах. 1808,

4; Слованої ку назцу уважають запозичепою з шуецького, але се

стрічиєть са в трудиостниц — дик, Герт. в. 321.

Перевод на русский

СКОТАЕРСТВО оо

= -. ---- - ее а. в эн ДАРЫ

—

(с. Тот. зказа — эхарб\, а « желание » означает сокровищницу; слово хобуток добит кры в резных элловианских языках означает наивно, 19 скот 1), и низинше, в прайловянских дворах, невзаимое на широкую разминировку хлеба, скотоводство спрятало Жали Первоначальная мысль: оно отилось в количестве терминов, в правленных дублетах 1 специальных названиях 8 сферы скотоводы.

Бик 1 корова кроме пра-эндоевропейского общего: говядо (санскр. 80, сенд. Сло, трец. подс, верхняям, села) 2) и второго праарийского 1мены ту рь (недевр. заога, грец. Ее 21 год, что славянски перешло на дикого быка. ... у них есть еще в праевянском названии: бык, вих, корова, теленка. Рядом с праиндоевропейским: овца, овь ца (санекр). хи, говнюк. Черт, горшнонях. Аоп), у нас есть праевропейский ягненок, мена (гред, битос, ЛАТ. арпия для молодого зверя; слово овнов (епитие для старослова). Вероятно, и в некоторых из них относятся к пра́пианам. При определении для домашней козы - каза является праволовьянско-же конкретное и дли дикой - серна, срьна. Пэппи: свинья, свиньи. сикар, трец. - Да. 80) Жует вокруг себя еще праздное: вепрь, весрь (дат. прет, г, нем. Им и красное слово для молодого зверя — порося, прал (праворея — лат. Рогейз, ир. Оге, г. ним, Гага). У нас есть прачечные: конь, кобыла и скрибья. Надо добавить, что уже в нраарийские времена одомашнено ред, сторожа стал, тем временем йока была уже поздной добыче Эвропейская культура (кит от лат. ( 8) Она, должно быть, не была известна в юридических повествованиях.

Пасты, петуш (паэтух 1 пастир) слова народные. Яд скота собрался сено, ак мы уже видели, держали его для мяса и молока. Уже в пра-индоврапейской элвинике находим елова дла сквашенного молока "новь как си", 3 чего, понимает вы, Воспитание вживляет и сладкого, даже маэле. В родню традиционного молока входит труц (древский рожок). Анерет. Ладненько. да. г. им, пиши),

У Биплович No с. 180 1.

1) 1ЛОСВрапейск: пабалели для пабалеля скота в Шрадера? э. 300 - 1, 378 ее дальше,

Из Геи? Ну, есть, 374. Иградер? С. 388 - ю, Бодонтапа Мо Каиэль ип Айда, там, 4. допизеи. О, да. Шах. 188,

4 Слованой ку назцу считаются заимственными из шуэцкого, но это

Стрижи са в рабочей руке — дико, Герт. В. 321.