История Украины-Руси, том I, страница 222 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

ГОРОДНИЦТВО 917

Знайощеть з овочевиии деревами наложить до праезропей- ських ЧАСІВ: Але передовсім пут треба розуміти дик породи, і вні лінівістика ні вньші вказівки не дають можности розва- затн на ПОВНО СІСТ Справи — чи орочеві дерева культивовано ще в праблованські чае, чи сл культура явиша ся у Словая уже по розседенню, при близтій стичностя з чорноморевкими краями. Варавді авторитетні істерики культури уважали старо- нішецький Вираз дла щіпленна дерева перейнятим з словин- ського (ірівівсай, іоігизвіай Ульфіли з одов. трібемоти, як при- щепа з чбпати), і таким способом щіплениє дерева (перенесене вперше до Італії Й звіден розповсюдноне но май Европі), а з ним, розумієть ся, і культура овочевого дерева переноси- лась би в праеловянеьк часи. Але опирати такий важний ви- від на однім, і то гіпететячнім аїнівістичнія епевтереженню — занадто ризвковно!). Хоч маємо загальнословянсьге елово сад, „але воно має занадто широке зпачіннє. Слово овочі, овоштию, як і ягода (шо подекуди, л: і у нае, з загального значінна спеціаліговалось, пир. Для суниці), належить до праслованського запасу. З овочів маємо крім того: яблоня, яблоко, мблько

(р. араП, анія, асрріє, лит. ОБМаз -- відносини ел сього ряда неясні, і деякі припуекають церейнятє елова, але дуже старв). Груша -- словвнолитовське (влов. груша і крушька,

лит. стима 1 Киаала), ак духає дехто, шерейняте від Іранців, з прикавказьких країв. Загальпословянське черешня, ма, чрёшьны, перейняте (грецьке хеофато», тор. ніш, єріуза), хоч самий овоч, в дикім етані, звістний в середній Европі від меолітичних часів. Пізнійшої дати мабуть і слово, і вамий овоч — вишия, як думають — з шізнегроцького (візантийського) (грец. Весоїуїо, ба. вишня, в ній. мієйзсіл)?),. Слива (верхне- ніж. Эра, лит, «Ірмлв), дерен (п г. нім. Итиропи} — слова Пів- нічноевропейські; нарешті горіх -- слованолитовеьке (ел. орвхь, дит. гедпіаз).

Коди ми перейдемо від еього богатого культурного запасу, Поданого нам лінівістичною лалєонтольогією, до історичних зві- СТОК, з певними здивованнск муспио стрінути характеристику Оловян, яку знахолимо в чужих джерелах при першій сти з Словянажи. Цодібно як Їерманці у Цезаря, Словяне у ранніх ві-

——

1) Шралер ЦеаНежеон с. 480. є бно Див. Ген? с, 351--9, Крек? с. 138--4, Шрадер Всайехісоп <. -б.

Перевод на русский

ГОРОДНИЦВО 917

Но передышкам нужно понимать дикую породу, и вены. Линейистика ни вньих указаний не дают можности разлаган на ПОВНО СИСТ дел — или орочевые деревья культивированы еще в праблонские чае, или ссыланая культура явится в Словаае уже по расседеннию, при близличной стистой страсти с черноморевками краями. Варавде авторитетные истерики культуры считали старикацкий Выраз дла щипленная деревья перенимают из словенского (рировсай, иоигивзьй Ульфилы из одов. В новостях, как прищепа из чибпили, и таким образом щеплены деревья (перенесенное впервые в Италию Ивиден распространено ночевать). С ним, как с Европи, знакомы, и культура овощного дерева была бы переназначена в прайловеник времена. Но не стоит полагаться на один авторитетный вывод, и это гипететитическим аивистическими эпевенцией — слишком рыско! ). Хотя у нас есть общенародный элковый сад, « но оно имеет слишком широкое спажение. Слово овощи, овешиваю, как и ягоды (шео посадки, л: и в нае, из общего известность специалигалось, пир. Для суницы, к тому же для праслованского запаса. Из овощей есть ябло, яблока, мбитко

(р. араП, асрие, лит. ОБМаз — отношения эл-ко этого ряда неясные, и некоторые припущивают цепейник элева, но очень старов). Груша - словенский (улов. груша и крушья,

Лит. СКОРЕЕ 1 Киала), ак духет некоторые, шеейня́те от Иранцев, из приказовых земель. Загальпословянское брюшное, ма, чирёшне, перенятое (греч. хеофато)" - тор. нош, ериуза), хотя и самый овощ в дикая этана, который водится в среднем по Европе от меолитических времен. Поздний — возможно, слово и вамный овощ — как полагают, вышит из шизнегрокого (византийского) растения (грец). Весиуио, ба. Вишня, в ней. Миёйссил? ), No 5 Слив (верхний вид). Эра, лит, « Ирмлв », дерен (п г. Нет, нет. Итиропи} — слова Североевропейские; наконец орех - слованолитовое (Эл. Орвхь, дит. Гедпиаз).

Коды мы перейдем от этого бога культурного запаса, поданного нам ленивистической лалеотольгогией, к историческому зве- СТОК, с некоторыми удивленный муспио стряхнуть характеристику Оловьян, которую нахватим в чужих источниках при первой стиски Словенаяжи. (Ж) Как Иерманцы в Цезаря, Словен в ранних ве...

— -

1) Шраллер Этоа Нежеон с. 480. Ну, есть бноз. Ген? С, 351--9, Крэк? С. 138-4, Шрадер Всайехисоп <. -б.