История Украины-Руси, том I, страница 220 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

-- АЇНІВІСТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ 915

——-

——

ля оранки уживали з початку примітивну деревляну кри- що служила дал робленя борозни і за один кінеці тягну- лась, а другия, Гострим — бороздила; се соха — в одних ело- вянських мовах елово со значить приряд для оранки, в пньших вила, підпору, палю, або єї знания стрічають ся разом, а вц- ходять; очевидно, з понятя „ломаки для розколання землі ). Але ою прижітивну кривулю в праслованеькін побуті здавка заступив поліпшений плугъ (північно-нім. рПиок, лит. рая), з осібния вже мабуть лемешом — лемешь (від ломити), Крім нього уживало ея рало (себто: орало, праевропейське — грець. йоотбор, віржен. агамт, лат. агайлить ірляндвька ара Тат) 1 б 0- рона. Слово сіяти належить знов до праевропейських, ла- тинське зего, іст. хаїап, жит. я так само і сѣмия, наєїннє (лат. зетей, гор. нім, зао, дит. зе). Назви дня осіннього й весняного посіву — яр, ярина й озим, озимина повто- ряють са у Словян охідніх, західніх і хеякнх иолудневих (Сербів, бловинців), так що ею господарську снетему можна в певною правдоподібністю теж уважати ще прасловянським здобутком,

Слово жатва (жатва) прикладаєть ся у вх галузях Словян Ко вбирання хліба. Збирали його з початку серпом, єв пра- европейський прирял і праввропейське слово (ерълъ, трецьке фоло, Лат. загреге); але і коса, і кленач до оетрення її на- лежать До загахьно-словянського язикового запасу, так само як іграблі і снін. Сіно теж єлово прасловянське,

Крій вище вичислених родів хліба до прасловянського за- пасу належать: лен (праєвропейське слово — грецьк. роз, лат. Цпшт, ря. И, їот. Їсіп, антов. Ира); конопля (теж слово загальноевропейське, — думають, що її перейняли з Скитії, бо її там бачив дику Геродот); слово пловкінь, широко

—— що

1) Мозер Еут. УУбгіесриср, Будплович 1. є. 115, Ген? с. 455, Зейгаег Зртасйу.? с. 416--7, Рейсгзеп с. 49. Пор. Іст. Нова — плуг (звягь непевта).

3) Чи нішецька пазва лише спорідшена з словянською, чи ся пе- рейнята, чи павпаки -- еправа дуже суперечна і леясна (див. Крек? $. 113, Шрадер? с. 413—9, ГевЗ с. 457, Клюге з. у, Улонбек є, 490, Гірт с, 338. Брікнер с. 99); слово виволять в плу — плисти, Шаїній (М, № ХУШ. 18, 48) згадує про плуг поп рИЧешт івуепішта іп Впаеба СаШае, . чиой вепиз уосапі р!аптюогай (поправка Байста : ропот Ваен), се тепер уважають першою звісткою про плуг, Про словянський плуг ще розвідка (в своїх останніх виводах фантастична) Резкег ик Зосіліде- зевісіме ВЫнпепе 1. Севепіспіс дев Чамаеней Ривез, \Мейнак, 1890.

вулю,

Перевод на русский

-- АИНЕЙСТИЧЕСКИЙ МАТЕРИАЛ 915

—---

— -

ля оранки использовали с начала примитивную древесную лед, которая служила делиной борозды и за одну кинецу тянулась, а другую, Острым является борозда; это соха на одном элловианском языке означает приряд для оранки, в пьих виле, подпору, Палю, или есть имя, связываются и цходят; очевидно, изъявления « дерева для раздора земли ». Но по той прижитивной кривой в праслованном сараге заменял улучшенный плуг. рПиок, лит. рая, из человека, возможно, уже легомеся — лемеся (от ломить), также употреблялось ее рало (себто: орало, праевропейское — Мерзость. йотбор, вербован. агамит, лат. агальть ирланддвигка ара Тат) 1 б 0рона. Слово сеять снова относится к европейскому, латинскому зего, исту. хаиап, жит. я тоже сямия, наеение. Привет, зетее, гор. - Он там, дит. зе). Названия дня осеннего и весеннего посева — яр, ярина и ойм, омина повторяют са в Словень ослов, западных и хеякнх Изображения, бловинцы, так что эю снетема можно в определенном правдоподобном тоже почитать Празыанский успех,

Слово жезлва (желатва) приписывается в области Словевиан Ко, уготованной хлебом. С начала серпа, европейский прирял и праввропейское слово (эрполу, трецкое фоло, Лат. Загреб; но и коса, и кленя креветка к отренку ее принадлежат загахно-словенского языка, так же как и ограбления и Сн. Сено тоже евлово пра́пиянское,

Крэй выше вычисленных родов хлеба к празырющему запасу относятся лен (раевское слово — грек). Хорошо, хорошо. Цпш, ря. И, ешь. Есип, антол. Ира; конопля (теже слово общеевропейское), думают, что его переняли из Скии, потому что там ее видел дикий Геродот); слово пловки, широко

— Что?

Мозер Эут. Уубгиессриср, Будплович 1. Да, есть. 115, Ген? С. 455, Зейгаэг Страссайу.? С. 416--7, Рейсзеп с. 49. Пор. Ист. Новый плуг (позвяг непевата).

3) Или более ранняя паза, которая встречается только с славянским, или перенята, или пхаки - эправа, это очень противоречивая и леяжная (смотрите. Крэк? $. 113, Шрадер? С. 413 —9, ГевЗ с. 457, Клюге из. у, Улонбек есть, 490, Гирт с, 338. Брикнер с. 99; слово вывещено в плу: плыть, Шаиний (М, No ХУШ). 18, 48) вспоминает о плуг поп- рИЧешт иуэпишта ип Впадеба Сашаэ, . Чей вепис уосапи р! аптюогай (поправка Баиста: ропот Ваэн), теперь внимательно относятся к первой вести о плуге, о словенском плуг еще разведке (в Мой последний вывод фантастический) Резкег иик Зосилидезвисимый Виндрепе 1. Севепис, 9-й Чамай Ривез, \Мейнак, 1890.

Вулю,