История Украины-Руси, том I, страница 219 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

914 ХЛІБОРОБСТВО

що означає в нашій мові і рухоме майно і хвіб 1); дітописне обилие, що овначає урожай хаїба, хліб не зібраний (як в літо- пиен) і богатство (у вх словянських трупах); борош н о (брашно), що значить в ріжних словянських діалєктах то їжу взагалі (а навить подекуди -- майно) то спеціально муку.

Разом з загальними, пра-евронейськими родами знаходижо прасловянськй назви для отеїх родів збіжа: ръжь (зесаїс, пра- словянську назву витиенуло у нас спеціалізоване загальне жито), слово спільне вм північно-европейським племенам (литовське гйруз, півн. німецьке горт). Пьшеница, від пьхати — товкти, як і пшено, — товчене зерно") (ве одно з небогатьох звязаних з хибом слів, Що сягають праїндоевроцейських часів — санекр. ‘рей — розбивати); поруч з ним стоїть не трівке в ево зна- чінню 9), але свойил ваганнями власне інтересне, бо може власке в тій Дає себе знати його архаїчність, -- старе, праевропей- ське пиро (грець. леебс, лит. ригаї — пшениця). Ячмінь-- ичьмы (недсне слово). Пробо (єлово ненене) і поруч нього иньша праеловянеька назва проса-- бъруъ; оден в найстарших і взагалі дуже цінний в старій господаретв: (і у Тндоевропей- ців і у Турків), сей рід вбіжа мав, видно, важне знание 1 в едовянські господарстві, бо крім сих двох назв маємо прасловянську назву ще й для товченого прова — пьшено, Нарешті -- овес, овьсъ (литов. ауї/а, патин. ауепа), хліб, як і жито, спеціально північно-евронейський 7).

‚ ВЯ єї рослини сіяно для зерна, зръно (елово праевро- нейське, лат. стапит, іот. Кайго). Орати (праввропейське — добо, аго), ратай (вевслов., є і в давніх руських памятках), нива (поруч неї ріля -- староруське, єпільне з західніки Словянами), як і назви для необробленої землі — ляда, Ці- дина, угор (схід. і захід. у шолудн. — угар, крім того українське і західне -- передіг) — се елова веесловякнські, що належать, правдоподібно -- веї до колишнього спільно-слован- ського пожитя. Поруч в загадьноевропейським лѣха (наше леха) маємо загальнослов, бразда (борозна) ?).

_ 9) Широке вначіниє слова ,збіже" в нашій мові, думаю, доводить найхіпше, що воно не дерейняте з польського, як дукає Будилович Г. 95. 3) Як бгійсшт від іегеге. 7) Воно значать Гах, хлійцюа, ігйієшо герепз, наше — перій. Ген с. 469--3 бачив в тім слід перетворенкя культурою тієї трави на ише- ницю; против того Шрадер? с. 499. ) Шрадер? Зргаспуегрівісьців с. 410, ДеаПехісоп зці. тосе.

5) Ген? с. 455--6, Рейегзеп Баз іпдо . нп. Зазеней — Іпдодет. Рог. 1895. аз іпборетт. з 1

Перевод на русский

914 ХЛИБООБСТВО

Что означает в нашем языке и движущееся имущество и хвост 1); детиописанное облито, что дает урожай хаиба, хлеб не собран (как в летопись и богатство (в вх славянских трупах); борош н о (брашно), что значит в рубных славянских диал объектах то пищу в общем, он навезёт кое-что имущество, то особую муку.

Вместе с общими пра-евронейскими породами было видно пра́дянсковое название для этих родов збижа: ржь (зесаис, Стирлянский название вырезало у нас особое общее жито, слово общее вм северо-европейским племенам (литовское гйруз, петух. Немецкая горт). Пьшеница, от пьющих — толчки, как и пшено, точенное зерно" (в одном из небогатых связей с хыбом слов, которые достигаются). Стирка санекр — смышленый обычай в истории индейцев. ‘рей — разбивать ’; рядом с ним стоит не трепещущее в эво знаке 9), но своил колеблющимися своими собственными интересами, потому что может усласк в этой дающей себя знать его первосвященников, - старое, праевропейское писиро (греч. Лебс, лит. рингаи — пшеница.) Ячмень... чимы (недвственное слово). Пробо (елово нененое) и рядом с ним прайловая название проса - бъруЬ; оден в старших и вообще очень ценный в Старой хозяин: (и в Тндоевропейских и Турков) сей род в беге, очевидно, хорошо известен 1 в едовянском хозяйстве, потому что, кроме двух этих имен, у нас есть пра славянское название для товченого прова: пьшено, наконец - овес, овьсъ (литов. Ауи/а, патин. ауэпа), хлеб, как и жито, специально северо-евронейский 7

▪ Ешьте семена, зелено (Лево праевронейское, лат. стапрос, иот. Кайго). Орати (правропейское — добо, аго), ратай (увещание. ", есть и в древних рунских памах", нива (поручить ее риль - старорусское, епильное из западных Словении), как и названия для Неочищенная земля — ляда, Цидина, Угорь (сход). и запад. В шок. — Угар, кроме того украинский и западный--передиг) - это элова словесные, принадлежащие, вероятно, - веи к Бывший сообществ-словарийский пожиток. Рядом в загадочноевропейском лирах (наше леха) есть широкое слово, бразда (Значит)? ).

_ 9) Широкое вучатое слово , бегущий" в нашем языке, думаю, доказывает самое лучшее, что оно не дергаете с польского, как дука Будилович Х. 95. 3) Как бгийсшт от иегега. 7) Оно означает Гох, хлийцу, игиео геппз, наше — перий. Ген с. 469--3 видел в этом след преобразования культурой этой травы на виселицу; против того Шрадер? С. 499. ) Шрадер? Горгаспуэгвиански с. 410, ДеаПехисп зцы. Тос.

5) Хен? С. 455-6, Рейегзеп Баззо . нп. Зазеней — Ипдодет. Рог. 1895 г. аз ипборетт. с 1