История Украины-Руси, том I, страница 206 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

І ПА ПОДУНАВЮ Эт

—_—

В Семигороді і на північніж побережу Дуная виключною руська кодьонізація не була, Пе кажучи про Бохохів, тут від часів початко- вого розселеннл мусіла стрчатиеь ехідно-еловянська (рубька) і полуднево - елованська (болгарська) кольонізація. Угорська традиція товорить богато про болгарську зверхнієть в семиго- родських землях; але чи Семикород еправді належав до Бол- гарської державі, єе зістаєть сл питанисх ше не вповні впяс- нении, хоч воно дуже правдоподібно, що в моменти особливо: сили Болгареької держави, як нор. в 1-ій пол. Х в., землі на шівніч від Дупаю входили в круг Н політичного впанву. Про масову полуднево-еловлиеьку кольонізацію, на території Семи- города і Молдавлі джереда мовчать, Новійшими часами звернено увагу ша слованеыл елементи — що вони в переважній чи значній чаєти взяті з болгарських щіалектів, але ее єпграва нова, що муєпть бути ще докладнійше розслаїджена!). Останки вемн- городських Болгар (особливо в Чеїреді), що звернули на себе особливу увагу останніми часами?) уважають ел за пізнійших (ХШ— ХГУ в.) овадншив — Богомилів або военних невільників.

Стріча з болгарською кольонізацією зрештою не мала важ- ного значіння: болгарська людність очевидно відпливала з еих країв. Важнійшим був елемент волоський.

Вище я згадував за суперечку, о єкільки волоська люд- ність Семигорода зложилаеь з мієцевих, перехованих з римських часів останків романізованої ляюдноєти, і егільки тут мала зла- чіння пізнійща румунська вольонізація з балканських земель, та висловив ся як за найбільш правдоцодібних, що останки були, але слабші, зміцнені пізнійшою міграцією. Ся румунська инращя 8 балканських земель муєїза цотопити не тільки еловянську ко-

‚ 7) Мро се ппр, розвідкю Ашбота -- Пе Апійпее ог подагізеї- зіамівеїсп еїБпізспеп Бегййгопо — Атешу ХХИ, Болгарское шт и славянскйя запяствованныя лови велгерекаго языса -- Навбетід отл. рус. на, н слов. 1909, ЇХ. Також Ліїча Хи Мнізів паєтки єс йог овес Зрелебе «Вепкасіийов віденські т. 47, 1909) И є. оф. Діїч вказував в топографічитх назвах Осхигорода також

Зькі не-руськ цазви (Аксійу ХІХ ©. 937, нор. ХХ с. 22—38}. права ся також вихагає близщого роз'яснення.

пева Пуокик праць вичислоних вищо, згадати треба ще розвідки Ка-

летіча ета М Блъгареки пруглель 1891, ХІ і 1895, МІ, статі М!

х із ориику болгар. ніністеретви : Седниградекить Блъгары (т.

Зеехението ша католишкитб Бльгары въ Седниградско и Банатъ

"ХУ, 1 рецензію проф. Їречка в Агепіх Гаг затворе РНИ. т. ХХ.

—

Перевод на русский

И ПАПУНАВЮ Эт

—_-

В Семигороди и на севернее побережу Дуная исключительной руинской кодьонизацией не была, Пе говоря о Боховахах, здесь со времен начальную расселеннель мусила стрчаеть эхостно-эловянский (рубка) и полуднево - элованская (болгарская) коленизация. Венгерская традиция то говорит о болгарском повернеть в семиградских землях; но принадлежал ли Семикород эправде Болгарской стране, оно встает сл питанисхше неполные впяснены, хотя это вполне вероятно, что в моменты особенно: Сильı Болгареи государства, как нор. в 1-й пол. Х в. « земли на шевич от Дупай входили в круг Н политического упанова. О массовой полднево-элловольке коленизацию, на территории Семигорода и Молдавли джереда молчат, Новым временем Описывали ша слованелы элементы - что они в преобладающем или значительной читали взяты из болгарских щиалектов, но эээ Есть новая, которая должна быть ещё более подробно разсылёна! ). Остатки в городе Торжер (особенно в Чейреде) что обратили на себя особое внимание последние времена? ) учитывают эл за поздней (ХШ- ХГУ в. ) Властвовал в рабы или богине.

В конце концов у стричье болгарской кленизации не было особого знака: болото, очевидно, отплывало из них. края. Тяжелейшим был элемент волоски.

В заключение я упомянул о споре, о том, что военная человечность Семигорода была в ярости из миецевых, перекланных с римских времен Остатки романизированной ляюдноэты, и эгилько здесь имела сладость поздней румынской вольнизации из балканских земель, да Он был назван самым правдоподобным, что были оставшиеся, но более слабыми, укрепленными поздней миграцией. Сия румынская энращя 8 балканских земель муеза цотопить не только еловянскую ко-

▪ Мро это ппр, разведка Ашбота - Пе Апийпе ог подагизизиамеисп ейБПизеп Бёггопо — Атешу ХХИ, Болгарское шты Слава запакована ловы вельгерекаго языса — Навбетид отл. рус. На, нсловесно. 1909, ИХ. Леича Хи Мизов петли есс йесо овес Зрелебе « Вепкасийов ведьмы. 47, 1909) И есть. Оф. Действия указывали в топографических названиях Осхигорода также

Зьи не-руски цазвы (Аксийу ХИХ). 937, нор. Хх с. 22 —38}. И права тоже вдоволь близнецов.

пева Пуокик трудов вычисленных вычто, вспомнить нужно еще разведки Ка-

летающая эта Млгарека пруглель 1891, ХИ и 1895, МИ, пол М!

Х из орику болгар. Нинистеретвы: Седниградекит Блгары (т.

Зеэхенианет ша католискитб Блгары въ Седниградско и Банатг

"ХУ, 1 рецензию проф. Еречка в Агепих Гаг завоюет РНИ. т. п. Хх.

—