История Украины-Руси, том I, страница 204 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

РУСННИ ЗА КАРПАТАМИ 199

та наван

Слово о п. №.), 1 тут перебувало велике число риболовів і ріж- них промивловців, та веякого вільного люда (прототип пізній- шого козацтва), котрого центром був звістний Берладь (Бирлат) на нижнім Дунаю’).

З півночі до сеї наддунайської руської кольонізації без- посередно притикала руська людність, що займала Секигород- ський гірський край, 1 коли під натиеком ШПеченігів руські осадникі вусіаи усуватись 8 чорномореького побережа, ся чор- номорська людність мусіла в певній чаєти рушити ся і в сім напрямі — в гори, та скріпити початкову гольонізацію.

Такия чином ми подибуело ФРуснків на цілім полудневіж керпатеькіх лідгірю, почавши від Татр до полудневих Тран- сильванських Альнів, і далі на полудень до моря. Як же иогло-б і бути инавше? Коли в загальній руху словянетва на захід і полудень руська кольонігація опановала нівнічне під- вре Карпатів, а з другого боку --- просторонь між Дністром і Дунаєм (,обдяху по Дкфетру, присбдяху кь Дунавви"), цід- кок природно, що ея кольонізація, підіймаючись в гору річ- ками і ними-ж опускаючись на другий бік муєїла опановати Й хірський карпатеький пояс, майже порожнині, позбавлений осілої людности (бо навіть і оборонці теорії, що останки романізова- дих Даків, предки сучаених Волох!в, заховались під час вели- кого руху народів в Карпатських, спеціально — Семигородських терах, признають сі останки незначними). Инакше не могло-б і бути, Г розумість ся, се мусіло ночатись зараз, скоро руська кольонізація присунулась до Карпатських гір від півночи 1 сходу, & св жусіло мати квісце десь в У1І-- УП вв. Тим пояєняєть св, що ин не маємо ніяких звісток про міграцію Руспнів за

арпати: переселення пізнійшого не було, а при першім роз- селенню ми Взагалі про словянську міграцію маємо тільки там звістки, де Словяне в своїй кольояйзацй приходили до конфлїкту З культуркими державами. Мираий Русинів в Угорщину, почавши від Альна до Федора Коріатовича, які виказує пізнійша угорська історіографія для об'яснення руської кольонізації 2), ве по части Жепевні, по части незначні факти, і вони, розумієть ея, не спрожожні об’яенити сїєї масової кольонізації, а про дійсну руську УНрацю ми не знаходино ніяких авісток в івторичні чаеи. Пе

5) Про наддупайську Русь див. більше в т. П тя. 7. на Уго она вичиелен! нир. у Чернпа (Пс. 146): Русиии приходять

у чотирна наворотани: з Уграви, за герцога Токса, з Пред- ® — жінкою Коломана і з Федорок Коріатоваичем.

Перевод на русский

РУСННЫ ЗА КАРПАТАМАМ 199

и наван

Слово о п. Нет. , 1, здесь обитало большое количество рыбаков и дрожжей промилов и вечных свободного народа (прототип позднего) козанциаций, который был центромвестного Берладь (Бирлат) на нижнем Дуная.

С севера до этой сверхдуйской койнизации прямо притыкала русская человечность, занимавшая Секигородский Горный край 1 когда под натиском ШПеченихов руинские осадки усиаки усовятся 8 черномореского побережья, Чернмоновская человечность, которая была в определенном деле, состояла из чередей и семи направлений — в горы, а также в том, чтобы скрепить гоньон.

Так что мы подыграли ФРС на целым клубневье корта, и начали от Татр до полдавных. Трансильванские Альны, и дальше в полдень до моря. Как же иогло-б и быть более? Когда в общем движении словертва на запад и полдень руянская койнигация опала нивистское подвре Карпатив, а с другим В стороны - просторон между Днестром и Дунаем (, например, по Дкфетру, прислуге кь Дунаввы), цидок естественно, что эя коленизация, поднимаясь в гору реками и ими-потом опускаясь на другую сторону муеила окунать И Хирский карпатейкий пояс, почти полости, лишенный оселой человечности (бо даже и защитники теории, что останки романизовадских Даков, предки Сукин Волов! в, скрывались во время великого движения народов в Карпатских, специально — Семигородских терах, признают си останки Маленькие). Инакше не могло и быть, Г умность сияться, это мусило ночаться сейчас, скоро руческая коленизация присулась к Карпатским С середины 1-го восхода, у него была квесце где-то в У1-м... УП вёл. Посему поживает святой, что мы не имеем никаких известий о перестрелении Русспней за

Арти: переселение позднего не было, а при первом рассеянии мы вообще о славянской миграции имеем только там Весть, в которой Словене приходили к конфлликту с культурками государства. Миратый Русинов в Венгрии, начав от Альна до Федора Кориатвича, которые высказывают позднюю венгерскую историография для объяснения ручной коленизации 2), ве по частоте Жепеньи, по мере незначительных фактов, и они, понимают эя, не спонтанны объявить сею массовой коленизации, а о настоящей ручейской в Нрацу мы не нашли никаких австик в ивторических чаеи. П

5) О сверхдупайской русь стран. больше в т.н. ПТЯ. 7. На Уго она вычилен! Пон. в Чернпа (Пс. 146: Русии приходят

в четыре раза наворотаны: из Угрявы, за герцога Токса, с пред- ® - женщиной Коломана и из Федорок Кориатоваид.