История Украины-Руси, том I, страница 202 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

МАДЯРСЬКА Й ВОЛОСЬКА ГРАНИЦЯ 197

—-—

сього столітя були значні овтанки Русинів на Іроні (були), де тепер вже значать ей самі Словаки’).

Подібне дієть ея й на русько-угорськім пограничу, особливо завдяки державні, суепгльнй та економічній перевазі мадяреького елементу. Ще на початку сього єтолітя подорожний Роеиянин, переїздячи від Мишкольца через Кошиці на Бардіїв, чув себе серед руської стихи: ,від Млшкольца до границь Польщі (1) села і міста по більшій чаєтя занат? Руснаками“ 2), Тут може бути Й перебільшеннє. Але число Руепнів на рівнині, між Ма- дярами таки дійсно на очах каліє, Які-ж мусів понести страти руський елемент протягом мадярського ,тисячолітя"! Муснко думати, що руські кольонії, які й тепер ще переходять за Со- тону (9410), Красну, Самош, лишили сл останками далеко тустій- щої колись, коли не масової кольонізації (сліди й снльно пе- реховались ще г топографічних назвах), Незалежно від цочатко- вого розселення, гірська руська людність мала тенденцію іти з своїх суворих гір на рівнину, шукати лекшого хліба (так повстали й руські кольонії в Бачці, над Дунаси — недалеко устя Тиси, уже в ХУШ в.). 3 другого боку мадярська люднієть при- плявала поволі на терпторії пограничні з нідгірем. В витво- рених таким чпнох мішаних територіях руський елемент не міг вкінці удержативсь.

В Семпгороді вже пема Русинів, вони зглнули, можна ска- зати, на нашій памяти: ще на початку сього столітя мали бути їх останки?). Слід Русинів зістав ся тут тільки в численних хоро- 1 топографічних назвах на пи просторі Сежигорода, у всяких мадяризованих, румунізованих і їерманізованих назвах — Огоза, Огокоіліча, Отохпесу, Виазези, Камень, Визадоті, Вецадогісі, Вии | т. и.“). Орографічна й топоїрафічна нохонкдя- тура Семигорода взагалі зраджує колишню словянську кольоні- зацію, на котру аж нпізнійше налагали угорські, волоські, Ні-

З Д. Мишик (91. Робіаду 1895, є, 695 і далі) вказуе нпр. на кражоту ХУТ в. (1582), до згадують ся Рен де Реалкоха (коло а ра), а тенор в Фрашковій нена вже ніяках Русшив. Про Рускпів шо говорить Вагіноїотасійся Мойна різі, -коовт.- а. сот. бо-

пзі5 —-див. Филевича Отчоть с, 4, (Фарш, уп. пов. 1890, УП). г. Саар носій Путешествів отъ Тріеста до З Петербурга вт. 1810

2 с. 199, теж 1 137, 159, 163 -- див. Даханокого Славаше

З Азіц й т. ц., додатки с. 56.

) Про ве див. в примітках (38). , Чел с ив. кашку назв звхзаних з Русаю у Ніча Ге дасізенеп ЗМаз-

‚ Бочубийскій ор. є, с. Бо.

Перевод на русский

МАДЕЗСКАЯ И ВОЛСКАЯ ГРАНИЦА 197

—---

На этом столе были большие овтанки Русинов на Ироне, где теперь уже значат ее сами Словаки.

Подобное действует и на русских пограничных, особенно благодаря правительственным, суэпльным и экономическим завоеваниям. Мадяреского элемента. Еще в начале этого етолития путешественник Роеиянин, переехав от Мышкольца через Кошицы на Бардиев, слышал себя среди Ручной стихи: от Млшкольца до Польши 1) села и города по большей части трубит? 2 Русны, здесь может быть и преувеличение. Но число Руэпней на равнине, между Мадярами действительно на глазах калие, которые-ж мусов понести казни руанский элемент В течение мадярского ,тычетвери€"! Мостнко думать, что рунские койнии, которые до сих пор переходят за Сотону (9410), Красну, Самош, оставили ссыльным далеко тусклой когда-то, когда не массовой коленизации (таких и снков скрывали еще г топографических названиях), независимо от Семена, горная человечность, должно быть, была схоже с жестких гор на равнине, искать хлеба лекового ( Так же поступили и рунские койки в Бачке, над Дунаси, недалеко от устья Тисы, уже в ХУШ. ). 3 В другой стороны мадярская людная толпа постепенно нависла на пограничных с нидюжирем. В изогнутых так чипнех смешанных территориях руский элемент не мог в конце концов удержиться.

В Семпхарде уже пема Русинов, они сгнулись, можно сказать, в нашей памяти: еще в начале этого стола должны были быть их Останков? ). След Русинов состоялся здесь только в многочисленных хоро- 1 топографических названиях на месте Сежигорода, во всех мадяризованных, румынных и ерманизированных имен — Огоза, Агокоилица, Опахпеса, Виазезии, Камень, Доти, Веецадогиси, Выи ↓ т.д. и. “. Орографическая и топойфическая нохонкза Семигорода вообще производит бывшую славянскую коленизацию, на которую вплоть Нопозитория налагала венгерские, волоски, Нет-

С Д. Мышик (91. Робиаду 1895, 695 - й — указательное нпр. на кражу ХУТ в. ( 1582) Рен де Реалкоха (около а ра) упоминается в память о том, что тенор был неначисто росшиваем. О русковах говорит Вагиноиасий Мойна рези, -коовт. - а. - Сотня. Ну, я не знаю, потому что...

Пзи5 — и я увидел. Филевича Отчет с, 4, Фарш, уп. Привет, как дела? 1890, УП). г. Саар диск Путешелов отъят Триест до Петербурга вт. 1810

2 с. 199, тоже 1 137, 159, 163 -- см. Даханаго Слава лучше

С Азиц и так далее. О, да. , приложения с. 56.

) О вехом. в примечаниях (38). , Чел с ел. Кашка названий с Русаю в Нича Ге дасизенеп с Миз-

▪ Бочубийский ор. Есть, с. Потому что.