История Украины-Руси, том I, страница 197 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

192 РУСЬКО-ПОЛЬСЬКА

ключа Катерини Ваповеко! з 1598 року, де вона подає до ві- домости, що пеклуючнсь про душ! своїх підданих, навамперех спровадила на села єзуїтів з Ярослава. а потім позабирала на костели руські церкви в с, Іздебках, Лубній, Голоднія, Бахорі, Вару й на Динівськіш передмістю та уфундувала на них латин- ські парохії, аби вони навертали Русинйв на латинетво Й пиль- нували, аби руських дітей не хрещено у попів")... Правда, Ру- сини в сих селах поставили собі нові церкви й є тут іще Досі численні громади руські, але сей і подібні Документи й факти дають розуміти, якими Дорогажи збільшало ся число тутешніх латинників-Поляків).

В Луці Сяна між Дубецьком і Переворськом руська люд- ність ще в ХУШ в. зовем инакше виглядала. В Порохницькію деканаті, що тепер чиєлить одинадцать парафій, в ХУШ в. було їх по над тридцять. Тепер нпр. в Кошичах, що тоді мали евою гр. кат. парафію, є 13 душ, Челятичах 12, Хлопичах 5 гр. кат. обряда, і хлопицьку церкву правительство віддало на костел 2). Церковні візити з єврехини ХУНІ в. дають місцями інтересні вказівки, як руські (уніятські) грунти переходили врукп затинників, що переставали давати датки на церкву. Під Рашевом зацілів лшне острівець з трох сіл (Залісє, Біла, Ма- тисівка), облитий наоколо мазурською кольонізацією; в Ряшеві держить ся традиція про руську церкву, на мієці теперішнього костела, в сусідній Маляві і Луці-- також про руські церкви, перетворені на костели. „Руське вело" під Ришевим -- той правдоподібний Старий Ряшів, уже в 1-ій пол. ХХ в. мало кілька лише душ гр.-кат.?),

Під Лежайськом бачимо село Старе місто; з люєтрації 1565 р. внаємо, що тут було місто Лежайськ, доки його не зруйновади Татари; воно тоді було майже чисто руською оса- дою, тим часом як в нов (Жиїмонтовія) Лежайську досить було Поляків), Хто знає наші кольонізаційні практики, току

2 Нагазіеміст Аппа[ез еєсівзіає гийопае с, 53--5.

) Шенатнам перем. 1819 р, с. 325 1452 (розпорялженив про 120- лицьку церкву). Зубрицький Зпадоби для характеряєтики духовенства. ХУШ в. — Збірник іст.-філ, секції т, У с, 18. Й

9) Шенатняи 1833 р. с. 68 і 1877 о, 187. В сім оставим цікавий переказ: до р. 1859 в Сулишеві (Зедгізиом, коло Ропчиць) стояв ка- мяний трест з ваписею: Біс фегтіпаїос папе вепє Виепа.

З) Жерела до історії України-Руси Ц с. 172 і далі.

Перевод на русский

192 РУСЬКО-ПОЛЬСКАЯ

Ключ Екатерины Ваповеко! с 1598 года, где она приводит к известности, что в ней говорится о душах! Его подданные, навязав им на деревни иезуитов из Ярослава, проповедовали по домам. а затем забирала на костелы руинских церквей в с, Издебках, Лубний, голодния, Бахори, Вару и Диновскиш предмик и Уфундировала на них латинские парохи, чтобы они обращали Русиньев на латынь И следили, чтобы рунских детей не крестили Попов)... Правда, Русины в этих деревнях поставили себе новые церкви и есть здесь до сих пор множество общины руинские, но сей и подобные Документы и факты дают представление о том, насколько дорогоиму увеличилось число этих латинь-Попуганов.

В Луке Сяна между Дубецком и Переговором Русская человечность еще в ХУШ в. Ну, я и не знаю, как это выглядит. В Порохской деканате, теперь чьем другцать парафий в ХУШ в. было их по 30. Теперь нпр. в Кошичах, что тогда имели эвой гре. палач. Я приходю, есть 13 душ, 12 человек, ребята 5 г. палач. Сроковая церковь отдала на костел 2). Церковные посещения с Иеврехины ХУНИ в. дают места интересующимся указаниям, как русские (вьюианские) почвы переходили врукп затинников, которые переставали давать датки на церковь. Под Рашевом зажил льшне островок из трох деревень (Залие, Бела, Матильда), облитый наоколо мазурской кулинизацией; в Ряшеви держится традиции о Русской церкви, на миеце нынешнего костела, в соседней Маляве и Луке... также о руинских Церкви, превращенные в костелы. "Ручное велство" под Ришевым - тот правый Древний Ряшов, уже в 1-й пол. Хх в. Немного всего душ. -кат.? ),

Под Лежайском мы видим Старый город, с лихвой 1565 г. Знаете, что здесь был город Лежайск, пока его не сруйновины Татары; оно было почти чисто ручной осадкой, тем временем как в нов (Жимонтвия) Лежайскую довольно было Поляков), кто знает наши коленизирующие практики, ток

2 Нагазиегород Аппа[эез Геевизирует гиоопе с, 53-5.

) Шенатнам перем. 1819 г., страница 12). 325 142 (о 120 - й церкви) Зубрический Зопабеды для мистики духовенства. ХУШ в. — Коллекционер ист. -фил, секции т, В с, 18. И

9) Шенатня 1833 г. С. 68 и 1877 о, 187. В семь оставшихся любопытных пересказов: до р. 1859 В Сулишеве (Зедгизы, близ Ропчиц) стоял каменный трест из ваписия: Бис фегтипаиос папе вепе Виепа.

С) Жерела до истории Украины-Руси Ц с. 172 и дальше.