История Украины-Руси, том I, страница 187 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

182 дуліїБИ

єно назву для краю: Волинь (під р. 1077)7). Значние її добре відтадав Длуїош (а може знайшов се об’ясненяе в сьвіжій ще традиції або в своїх джерелах); Волинська земля, каже він, прозвалась, від Водиня, замка, що був колпев на устю Гучви в Буг?). Дійсно, в подіях початку ХЕ в. (під р. 1018} стрі- чаємо місто Волинь чи Велинь, на Бузі; воно, очевидно, було політичний центром краю, але давнійше, бо з кінцем Х в. та- ким центром став ковозаснований Володниир, і Волинь втратив своє значние. Коли-ж він його мав? На єв могла-б дати відпо- відь одна звістка, коли-б жі й могли Напевно приложити до наших Волинян. Масуді згадує племя НВалінана 5), що „за дав- ніх часів" мало власть над иньшими слованськими пнародамн, але потіж ся держава розпалаеь. Признаюсь, при всйх трудно- сзях, які вона дає, приналежність 161 звістки до Волиняя здаєть ся мані досить правдотюдібною. Вона переносила-б теїв- жонію жіста Волиня на [Х вік; але і без неї не можемо класти сю геїзмонію пізнійше як на Х в...

Ще одна анальойчна назва на території Дулібів, але в ннакшій форм: —се Червенські городи, „грады Червенекыя “ °), як на початку ХІ в. звуть ся городи бусідні з Червенем (се теперішнє Чермно, на швдень від Ррубешова). По анальотії з Волинянами, Бужанахи, Лучанами, людність сього Червен- ського края могла зватнсь, а певне -- і звалась Червнянами, Здогадують ея, шо ся назва лишила свій слід в їмени Черво- ної Руси, Виза Вирта.

Шо до Лучан, як я вже сказав, не можено сказати, чи була то дулібська терпторія, чи ні. Не виключено, що були

Т) Їшат, с. 140.

З) НЕ, Роіовіса 1. Р (вид. Ійшездзєцкого с. 22). На устю Гучви в Буг є еправді городище, що від часів Ходаковского Й уважаєть ся нісцек Волиня,

5 Варіянти: Бальшана або Вал'яна, Вахіанана, Валіябаба, Влйнбаба.

) Гаркави ор. с. 135 1 137 (Внтаки с. 58}. За Масуді повторив се Ібрагім ібн-Якуб -- Аль Бекри ния, Розена є. 46, Скільки знаю, зперше приложив ею звістку до Волиняп Ключевекий в своїй „Боярсыйй дукі" вид. 2 с, 19, номи Андрашев Очеркь ист. Волын.зеяли с. 24-05: монография про Волинь д. Їванова це прайнае апі звістки Масунь ав! ївоїр. баварського — с. 81--3. Де-котрі бачили в сій Валтнани балтий- ський Белинь -- Юлія, але таж кпязів ше знаємо. Див, новійше — Вест- берга Конвентарій на записку пба-Якуба, 1908 с. 60,

5) Шат, с. 101, 105.

Перевод на русский

182 дули бахромы

название для края: Волынь (под р. 1077)7). Она была хорошо скрыта Длуиош (а может найти это в своих источниках); Волинская Он сказал, что земля прозябалась от Водина, замка, что был колпел на устье Гучвы в Буг? ). Да, в событиях начала ХЕ У. (под р. 1018} по-прежнему выступаем в Волон или Вельнь на Бузе; это, очевидно, было политическим центром земли, но уже давно, потому что с конца Х в. Владиринир, к тому же он был полон сил и потерял свое знание. Когда он его имел? На ев-б дать ответ одну весть, когда-бы же и могли наверняка приложить к нашим Волоньянам. Масуди упоминает племя НВалина 5), что « в древние времена » было мало власти над более словаминскими пнародам, но по - прежнему страшен Это же страна. При всех ее трудностях, я признаю, что 161 весть о Волине кажется довольно правдою. Она переносила-б теежонию женщина Волиня на [Х век; но и без нее не можем класть сию геизмонию поздней как на Х в...

Еще одно название на Дулибах, но в форме ннакша: « Се Червенские города, „грады Червенекия“, как на... Ну, начало ХИ в. Это были города-сюда с Червенем. По аналетии с Волинанами, Бужанах, Лучанами. Люди этого Червенского края могли завязаться, а одна — была. Червенянам, догадаются ее, что название оставило свой след в имене Красной Руси, Висе Вирти.

Шо к Лучан, как я уже сказал, не может сказать, была ли это дулибская терпимость или нет. Не исключено, что были

Т) Ишат, с. 140.

З) Н. Роиууса 1. Р (вид. Из-за него. 22). На устье Гучи в Буг есть эправдигород, что со времен Ходаковского и считается носцек Волиня,

5 Варианцы: Бальшана или Вальяна, Вахианана, Вальябаба, Влйнбабаба.

) Гаркави ор. с. 135 1 137 (Унтаки с. 58}. За Масуди повторил это Ибрагим ибн-Какуб -- Аль Бекры ния, Розена есть. 46, сколько я знаю, впервые приложил ей весть к Волиняп Ключевый в своей « Боярсей дуки » вид. 2 с, 19 номы Андрашев Очеркьист. Волин. Да, они взяли. 24-05: монография о Волинь д. Еванова это прайнае апе вести Массунь ав! Полооир. Баварского — с. 81 минус3. Де-корри видели в сой Валтнане балтийский Белинь - Юлия, но таж кпноши шеем знаем. Смотрите, по-новому - Вестберга Конвентарий на записку пба-Якуба, 1908 с. 60,

5) Шат, с. 101, 105.