История Украины-Руси, том I. Страница 185
Снимок страницы издания 1904 года, транскрипция украинского оригинала и перевод той же страницы на русский.
Оригинал (по-украински)
180 ТИВЕРЦІ
шими українсько-руськими племенами ми не можемо; тільки оче- видно, що коли Уличів з Тиверцани суздальська редакція са- дить по Дністру, то для Тяверців головно зістаєть ся край на прави боці Дністра. Повість (особливо тут важна суздальська рехакція) виразно каже, що осади Тиверців доходили до самого моря і Дунаю, та що кольонізація була колись сильна („6% ино- жество ихъ“). На північніж боці Дунаю вона могла стрічатись з останками „Словен“, що ще не перебрались в Мізію. На пів- нічнік заході їх кольонізація могла переходити в гірські краї Карпатів. На верхвін Дністрі вони мусіли єтрічати ся з розсе- леннем Дулібів. Містечко Тиврів на Богу (Винницьк. пов.) — одинока осада, що свои іменем може вказувати на Тиверців, давало повід розширяти Їх територію і над середній Бог'), та розумієть ея, одннокого імени осади на се не виєтає, мл їх звязувано в античних іменем Дністра — Тёоас?); веред иньших словянських імен воно, Жійсно, не має наралешв 3).
На захід від Деревлан сиділи Дуліби. „Дулби же жи- вяху по Бугу, кде нын® Волыняне“, ,Бужане зань ебдять по Бугу, посів же Волыняне“, каже Повість про них"), пояснаючи не тільки місце їх осад, але Й переміни інени. Хоч деякі до- слідники ще й досі хочуть бачити в Дулібах, Бужанах, Воли- нянах осібні племена, що одні по других поступали в вій те- риторії"), але такої думки не можна поділяти. Само. по собі припущенне, що одно українське племя випихало друге в такій
) Барсов * с. 96.
7) З сии іненем знову має подіблієть назва Дністра у Абульфеди — Турлу (ТРоигіоп) 1 ТеобАХо; Константина Норфарородного Ше ад. 38; проф. Голубовский об'ясняв се з полонецького Иа == уагіаї 05 (Печеніга с. 202), але хто зна, чи нема тут відгомону античної назві.
3) Іловайский Разысканя? е. 286, а недавно д, Філєвіч в своїй Історії давньої Руси (є. 309--3) виключали "Риверців з числа нлемиитих імен уважаючи ге Їїмя режінісценцією античної традиції — перерібкою іхени Тіраїетів, Тавроскитів. Але ан! дбрати такого античного 1шевн не можна, ан! об'яснити, чову б літоциєцю хотілось злучатн його в племжінняя іненей Улучів. Рівнож не правдоподібні авязувания Тиверців з Всрфсло (або ТерсрВсхуой як читає Шафарик) Константена і Айогогі баварського теографа -- Шафарик П. 28. 13, або новійжі, дані — правда — в дуже обережній форм Веселовским (Изъ нсторій с, 20) — Тиверців з Та- врісками Страбона, а Улачів з Ангіскірами Йордана.
9) Шат. с. 6, 7.
. 7) Такий погляд ще ведавно боронив ак. Шахнатов в цитованій
статі (Кь вопросу объ образ. рус. нар. с. 19); я спинюсь на ніж близше в своїй стат: Спірні питания староруської етнографії.
Перевод на русский
180 ТИВЕРЦЫ
Чем украинских племен мы не можем; только очевидно, что когда Уличи из Тиверцаны суздальская редакция посадит по Днэту, для Тяверцев в основном встает земля на правую сторону Днестра. Полость (особенно здесь важная суздальская рехакция) ясно говорит, что осадки Тиверцев доходили до самого моря и Дуная, и что Раньше коленизация была сильная. « 6% иножа ыхрья » На севере Дуная она могла бы оставаться с останками « Словен », которые еще не переехали в Мисию. На северонике Запада их коленизация могла перейти в горные районы Карпатив. На верху он Днестры мусели дрожат с расселённым Дулибам. Город Тира на Боге (Виниц). О, как это возможно? ) — одинокий осадок, который может указывать на Тиверцев, давал повод расширять их территорию и над средний Бог), но понимает ее, личное имя осадки на это не выеет, мл их связано в классических имени Днестра — Тёоас? ); веред других славянских имен оно, Женское, не имеет наралешов 3).
К западу от Дюлибы жили Дулибы. « Здания по Бугу, кде нитайн Волоньяне », « Бужане зань их по Буге, посев же Волыняне », говорит Полость о них, поясняя не только место их, но и переменные. Хотя некоторые исследователи все еще хотят видеть в Дулибах, Бужанах, волоннях иноплеменные племена, которые одни по другим шли в Вой территории", но такого мнения нельзя разделять. Само. по себе признано, что одно русское племя выпихало второе в такой
) Барсов * с. 96.
7) С синие инем вновь имеют такое же название Днестра в Абульфеде — Турлу (Тохиоп) 1 Теобахато, Константина Норфарофского Шо ад. 38; проф. Голубой объяснял это из пленника Иа == уаггиаи 05 (Печеника с. 202), но кто знает, нет ли здесь отражения античного названия.
Иловайский Разыскание? э. 286, а недавно д, Филевич в своей исторической истории древней Руси (Е. 309--3) исключали "Риверцев из числа нлемитных имен уважая ге Ее имя режинисценцией античной традиции - переделкой ихенны Тираиев, Тавростоктов. Но ан! Да, ни одного такого древнего Суэггера нельзя найти! объяснить, чую бы летоциецу хотелось сладчат его в племени иненей Улучлей. Равно не правдоподобный авзаувания Тиверцев из Всрфсло (или ТерсрВсхуой как читает Шафарик) Константена и Айогоги Баварского теографа — Шафарик П. 28. 13, или новаторские, данные — правда — в очень осторожной форме Веселоводским (Изъясни с, 20) — тиверцев и Таврисок Стратбона, а Улачей с Ангискирами Иордана.
9) Шат. с. 6, 7.
7) Такой взгляд еще давно затеял ак. Шахнатов в цитируемой
Пол (К вопросу объект. рус. Нар. с. 19); я остановлюсь на чем-то в своем собственном содружестве: спорные вопросы старой этнографии.