История Украины-Руси, том I, страница 173 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

168 ПОЛЯНЕ

В Х--ХІ в. земля Полян була дуже не велика; з опові- дання Й натяків аїтоциси бачино, що крайніми більшими мі- стани її на північнім заході були Білгород (на Ірпені) і Внц- город (на Дніпрі) . На сході епоконвічною границею був Дніпро: хоч до Київа Нашежала, здаєть ся, вузька полоса за Дніпром, але Дніпро був і уважав ся завсіди границею Бив- шщиня й Черниговщини, Полян і Сівврян?). Що до полудня, то тут в Х в. крайнім київським пунктом була Родня, „на устю Росн?, але потій всяку думку про оборону Порося від Печені- тів князі цокинули, й почали боронити побережа Стугни 3). , Поль- ська зенля" була цілком загнана в ліси.

Сим історичним вказівкам не противлать ся Й археохьо- йчні факти остільки, що могили деревлянського типа виетупа- ють уже на вм боці Грлени і в области Раставці, а на лівім барезії Дніпра виступають похорони з наленими небіжчиканн- - характеристичні для Сіверщини 7).

Сей надий трикутник -- то центр історичного житя на- шого народа і вихідна країна його меня -- 0 Русь вла- стива. Київщина під іменеж Руси, Руської вемді противставляєть ся ще в ХІ--ХДП в. не тільки північним та східиїм землям (Новгороду, Полоцьку, Суздалю, Вятичак), а й найбаившій, не- розривно звязаній з Полинською в одну політичну цілість Де- ревлянській зениі 5). Русь — ве земля Полян, Руєння — се

1) 3 оцовідавня Київської мт. (с, 215) вядно, що за сими міставн вже починалаєь Деревлянська земля (Дерева); подібний натяк -- про близьку від Кніва границю Дереолян дає й оповіданнє літопися про смерть Люта (с. 49),

2) |. є. 104—5, 262. | 3) Ш. с. 51, 83.

4) Антоновича — Раскопки въ стран Древлянь с. 3. Рос. нстр. нузей (покажчик 1893 р.) с. 149--131 (,палені могалы“ вого по- бережа Дніпра) Нерецінювати сих фактів одначе не треба, бо того що б можна назвати полянеькиы похоронины типох, ми доєї не знаєко 1 пе жожено сказати, о скільки він ріжнив ся від древлявськото Й ‹Тверян- ського, та й пограничні цояси — береги Дийпра й правнії берег Ірпеня не були систоматичио лосаїджені (проф. Аштопович ва полянський у- важав похорон вояка а конем, але тепер це можна сумпіватись, що се похорон турецький -- див. вище с. 41), і числени! такі похорони над Росею, належать, очевидно, до київських Чорних Клобуків).

) Напр. Шшат. с. 100 — „ичожество Руси (= Киян), Варягы, Сло- вены (Новгородці)«; 207 — „в Рускую (= Київську) зежлює — в против- ставленню до Шолоцької; 291 — „в Русь" (в Київ -- в Новгорода). 323 — „в Русь" (в Ростовсько-Сувдальської зеклі). правді д. Соболєвекий (Чте- вія київ. істор. тов, т, У с, 6--7) був оголосив таке значіннє Русь ==

Перевод на русский

168 ПОЛЯНЕ

В Х...ХИ в. земля Поля была очень не большая; с рассказа И намеков аитоциси бачино, что крайними больше города ее на северном Западные были Белогород (на Ирпене) и Внцгород (в Днепре) На востоке эпоконвичной границей был Днепро: хотя до Киева Нашежала, сдается, узкая полоса за Днепробом, но Дневпро был и .. был всегда на грани между Бившщиной и Черновой границей, Поля и Севраян? ). В полдень, здесь в Х. В киевском доме родился Родня, « в составе Росн? « Но, потиши всякое мнение о защите Пороу от Печенетов, князья цонули и начали защищать побережье Стугни 3). Польская зенья была полностью загнана в леса.

Сим историческим указанием не противоречится И археохольские факты остолько, что могилы древесного типа вывешивают уже на вм боку Грелины и в области Раставке, а на левом барезии Днипра выступают похороны с наемными покойник- - Северщины 7

Этот надй треугольник - центр исторического положения нашего народа и выходная страна его мяня -- 0 Русь свойственна. Киевщина под именем Руси, Русской армии противопоставляется еще в ХИ...ХДП в. не только северным и восточным землям (Новхороду, Полоцку, Суздалю, Викак), но и самойбаившей, неразрывно связанной с Полинская в одну политическую цель деревянской знати 5). Русь — ве земля Полян, река Рувима — это

1) 3 эта давняя киевская мт. (с, 215) очевидно, что за этими городами уже начиналось Деревянская земля (Дерева); подобный намек - о близкой книве Граница Дереоланд дает свидетельство и летопись о смерти Люта (с. 49), 15 / 12

2) ↓. Да, есть. 104-5, 262. ↓ 3) Ш. С. 51, 83.

4) Антонович — скопки в честь казни Дворцовщин. 3. Рос. нстр. нузей (пожалчик 1893 г.) ) с. 149- 131 (паленные могалы) вого побережья Днипра) Нереценировать эти факты однозначно, потому что того что можно назвать Полеки похоронных типов, мы доееяне не знаем 1 человек, о сколько он режел от древесного Е ↓Тверянского и пограничных цоясов — береговой линии Дийпра и правой берег Ирпеня — не было систоматично лосаидовевших (проф. Аштопович ва полянский принимал похороны воина, а конем, но теперь это можно сетовать, что это похороны турецкий - чудо. выше с. 41), и числи! Такие похороны, очевидно, относятся к Черным Клобукам в Калифорнии.

) Напр. Шшат. С. 100 — « Руса (= Киян), Варяга, Слоуаны (Новхородцы); 207 — « В Русскую (Киевскую) жарит, в противовесенку ». в Шолонске; 291 — « Русь » (в Киев — в Новгороде). 323 "В Русь" (Ростовско-Сульская зекли). - Правда, д. Соболеек (Чтевия киев. Истор. тов, т, У, 6--7) был объявил такое начертание Русь ==