История Украины-Руси, том I. Страница 159
Снимок страницы издания 1904 года, транскрипция украинского оригинала и перевод той же страницы на русский.
Оригинал (по-украински)
154 АНТИ
Але Анти? Проби об'яснити се їмя з словянської мови або найти її слідн в пізнійших численних іменах словянських пле- мен не удались. Воно, як і Венеди, очевидно — чужого по- чатку, дано Словянам акиись сусідом. Здотал, що се иньша форма теж назви — Венедів, дуже привабний, але проти нього роблять закиди з лінівістичного погляду 5), та Й наші джерела (Йордан) виразно відріжняють єї дві назви, .
Вперше се іня Антів виступає В оповіданню Иордана про війну з Антами оєтідтського короля Вінітара при кінці ЇМ в., згаданім уже вище"). Як леендарною і цілком нервальною ви- глядає історія завойовання Венед1в Германарихом, так нато- ність варта віри ся згадка, Може бути тільки непевність, чи не переніє історик сучасного. імени Антів на ті часи. Одначе, коли вважимо, що Йордан знав загальне ікя для веїх Словян — „Ве- неди“, знав про часткове значіннє антеького мени, і на иньших місцях виразно каже за події на Словен і Антів як за сучас- ний?), то приходить ся думати, що імя Антів в сік епізоді таки переказано було їстською традицією (а в кождім разі ува- жалось іменем старшим ніж УЇ століте). Знайокість Остідтів з Ан- таки зрештою потверджуєть ся Й оєтіотськни, очевидно, ката- льоїом народів, перехованім в пізнійшій льонтобардській лєїенді — ся 8найоність а антським іменем в кождіх разі не пізнійша початку У в.?). -
Поза тим се іня приходить до загального уживання у ві- зантийських письменників УГ в, (з ними можна рахувати й Йор- дана, що сам жив в східній інперії). (1 письменники Майже всі розріжняють Словян і Антів: Прокопій, Алатй, ціс. Мав- рикій, Менандр, Теофілякт'). Останній раз імя Антів приходить
|) цервольф і Ягіч в Агебіу ТУ с. 65, 76, УИ с. 19, пор. ХІХ с. 234; Крек? с. 254 —6.
2) Перед тим, на одній написи з Боспора Ш в. (270-вх рр.), мк иньшини Боспорянани згаданий "Аэто; Паті,., (Патог ЧИ Пат(оо). На нього недавно звернено увагу, як на першого згаданого Анта. Ся згадка ви- передила-6 о ціле столітє Йорданову, але чи маєшо тут дійсно етногра- фічне юоозначение, можна сильшо сушнівати ся.
9 Див, вище (с. 153) наведену цитату з глави 23, пор. гл. 5.
:) Про се лив. в приштках (28).
) Аїатий згадує лише нро Апта Дабрагеза. Т. зв. Маврикій на- зиваєть ся як автор трактата що між шньшни містить спеціальний роз- д (ХТ. 5, вид. 1664 р.): тах беї Хклябос ха "Азис хаї той тобто Зррбіхобог (виїшки у Шафарика, лодаток, і у Крека? с. 295); шо авторох не був цісар Маврикій — див. Ву. 7еійзергії. 1894 с. 440, Кгитаба- спег? с. 685. Звістки нныших писькенників подав я вище і нивше.
Перевод на русский
154 АНТЫ
Но Анти? Прояснить это имей с славянского языка или найти ее след в более поздних многочисленных имен славянских племен не удались. Оно, как и Венеды, очевидно, чужое начало, дано Словенам акиться соседом. (Ж) И вот это название (Ж1) Венедов, (Ж2) очень привлекательное, но против него (ЖЖ2) бросаются лености с ленивистической точки зрения. 5), и И наши источники (Иордан) отчетливо отрезают его два названия.
Иня Антов впервые выступает в рассказе о войне с Антами, о которой король Виннитар был в конце ИМ в. , о которых уже упоминалось. Как леендарной и совершенно нервальной выглядит история завоевания Вендис1в Германархом, так натость стоит веры упоминается, Может быть, историк сегодня просто неуверен в себе. Имена Антов в те времена. Но когда мы осмелимся, что Иордан знал общее имя для Еллинов: „Венады“ — отчасти известно о язычестве Ангелов, и на других местах отчетливо говорит за события на Словен и Антов как за современный? , приходится думать, что имя Антов в сок эпизоде было переказано на истском языке (а в кождем случае рассматривалось Имя старше, чем у нас на столе). Находчивость Отстидтов с Атаки в конце концов потверждается И оетотски, очевидно, катальой народов, прокланным в Поздний лентобардский лииде — 8-й антский имена в древности, если не более поздней даты У. ). -
За тем иня приходит к общему употреблению в византийских писателей УГ в, (с ними можно считать и Иордана, что сам жил в восточной инперии). ( почти все писатели разрезают Словены и Анты: прокопий, Алатй, Цис. Маврикий, Менандр, Феофилякт.) Последний раз имя Антов приходит
↓ цервольф и Ягич в Агебиу ТУ с. 65, 76, УИ с. 19, пор. ХИХ С. 234; Крик? С. 254 —6.
2) До этого на одной надписи из Боспира Ш в. (270-х гг. ), мк Иншины босрананы упомянуто "Аэто; Пати,.. , (Петог чит(о). Недавно на него обратили внимание как на первого описанного выше Анта. Ся упоминание опередила-6 о целый столет Иордана, но есть ли здесь действительно этнографическое юопровержение, можно сильше. Поторопитесь.
9 См., выше (с. 153) приведенную в главе 23, пор. Гм. 5.
:) О сем лив. в притисках (28).
) Аиатийский упоминает только нро Апта Дабрагеза. Т. Привет, св. Маврикий называет его автором трактата, содержащего особый раздел (ХТ. 5, вид. 1664 г. ): тах беи Хлябос ха "Азис хаи тот - зррбихобог (вышки в Шафарика, лодаток и у Крека? С. 295); что авторов не было Цисарий Маврикий, то это удивительно. Уу. 7еизергии. 1894 г. 440, Кгитабаспег? С. 685. Звонок наших пенинников подал я выше и нырче.