История Украины-Руси, том I. Страница 157

Оригинал (по-украински)

159 ЛЄЕЇЕНДА ПРО РАДИМИЧІВ І ВЯТИЧІВ

шо Йшли слідом за ними з правітчини Й своїм натиском напи- рали їх на захід і полудень; згодом по тім муахли сформуватись території і сих дальших, а на решті — і в тих краях, що були вихідною точкою словянеькой кольокізації.

Побажтийська, шолабська Й чесько-словацька трупа, занявши західнє пограниче, західні „марки“ єловянетва, дали шісце для роспросторення на захід польській групі, що пересовуєть ся на лівий бік Виели й в басейн Одера, а також і литовським на- родам; міграція полудневої трупи, певно, дала їм можливість роспросторитибь шось і на полудень. Загалом напрам колонізації західньої гадузи можемо єобі предетавляти як західкно-полуд- невий. Етнографічний огляд нашої Початкової літописи вьвід- чить виравді, що певна частина західнього словянства пішла і в противнім нацрямі та уТворнла клин між предками сучасних Білоруєннів -- Кривичами, і нолудневнин, українсько- руськими племенами: він оповідає, що Радиничі й Вятичі, народі на Сожу й верхній Десні та Оці, не належали до єхідньої їрупи, до „Словян“ в тіснійшім знанию, по термінольоїїї єього о- гляду, а були „бтъ Ляховь" (сни именем він означає Ірупу польську разом в побадтийською}'). Але не кажучи вже, що форма, в якій передає ею звістку літопись, не багато варта (Радиничі й Вятич! виводять ся від двох братів-епонімів „въ Ляеёхъ“ -- Радина й Вятка, що з ,родани" євоїжа перейшли на Сож і Оку, й тут дали початок тим двох народам), — ея звістка про західно-єловянський острів на лам бой Дніпра не зна- ходить собі потвердження ні в яких иньших фактах (аїніві- стичних, етнографічних), тому не можемо серіозно чиелити ся в нею 5.

1) Шат, с. 7; са звістка без апачних варіянтів повторяєть ся в усіх головних кодексах ширшої редакцеї.

*) Одначе дуже недавно краківський учений Потканьский пробу- зав положитн сю звістку „во главу угла“ своєї зрештою не в однім досить критичної праці Гаспочие і Несс! (Козргаму мух. ЯЇ, т. ХХУП, 1898), прайкаючи її без всякиї ограничень та стараючи ся лише ви- Тягвути в пеї ріжні копсеквеції для своё? теорй. Петербурський учений Шахнатов (Къ вопросу объ образованін русекать нарбчій є. 9--10) для свое! теорії груповання староруських иленеи теж викорцетовуе літо- писне ОПОВІДАШНЯ, зле в такій форзі, що тут маємо пахять про перехід Радиничів і Вятичів за Дніпро в над польської границу, і пробує се поперти рижними аргументами. Аргументи ©! одначе досить слабкі, а по- правка літопненої традації довільна -- коли вже її тришатись, то нока називає Радикичів і Вятичів таки виразно Ляхани.

Перевод на русский

159 ЛЕЕИЕНДА О РИДИМЫ И ВЯТИЧОВ

что И шли вслед за ними с правовой и своим нажимом напивались их на запад и полдень; потом мухлы сформировались Здесь и в тех местах, которые были выходной точкой словинькой кольокизации.

Пожелание, шолабская И Чехословацкая трупа, заняв западное пограничное, западные « марки » елейо-слова, дали шизце для Рост на запад польской группы, которая перемещается на левый бок Виэлы и в бассейн Одера, а также литовский Миграция полудневой трупы, вероятно, дала им возможность растипространить что - нибудь и на полдень. В общем, колонизация западной гадузы может быть предевалой как западно-полудневый. Этнографический обзор нашей первой летописи вьмет выравди, что определённая часть Западного славянства ушла и в Противоположным нацрям и творнла клин между предками современных Белоруеннов - Кривичами, и ноллюдвенин, украинский Народ на Сожу и верхней Десны и Оцы, не принадлежали к йехой еврупы, « Словены » в более широком смысле, по термину - это и есть его обзор, а были « бт' Ляховья » (с темным оно означает Ирупу польскую вместе в побадтийском}'. Но не говоря уже, что эта книга не заслуживает особого внимания. Излучается два брата-епонимов „вь Ляиохъ“ - Совета и Вятка, из ,роданы евоильна перешли на Сожгу и Оку, и здесь И вот, начало этим двум народам, - эта новость о западно-европейском острове на лам Бой Днипра не находит себе Утверждение ни в каких более иных фактах (аистичных, этнографических), поэтому мы не можем с любовью прочувствоваться в ней 5.

1) Шат, с. 7; са весть без апачных варианов встречается во всех основных кодексах более широкой редакцеи.

• *, однако очень недавно краковский ученый Притканьский пробузал положитный сю весть « в голову угла » своей в конце концов не в Одному довольно критической работы Гапочие и Несс! (Козргаму мух. ЯИ, т. е. ХХУП, 1898, стирая ее без всяких ограничений и стараясь только вы-Тигвуты в пее рубни копсеквеции для своей? о, о, боже. Петербургский ученый Шахнатов (Къе вопросу объят иллюстрированный русекат нарбанчий есть. 9...10) для свое! Теория группирования старых илеонов тоже выкорчевочная летописная ОПОВЕДОВАНИЯ, зло в такой форге, что здесь есть пять о И переход радиничей и Ватчи за Днепро в Польше, пытаясь это попрямить рыжными доводами. Аргументы ©! одна - слабы, а поправка литопной традации произвольна - когда уже ее тревожат, то ночка называет радикичей и "Рагены" — это очень хорошо.