История Украины-Руси, том I. Страница 156

Оригинал (по-украински)

1 АДРІАТИЦЬКІМ ПОБЕРЕЖУ 151

— ПТ а

станно набігали на різантийські землі в 2-ій полог. УХІ і ТАЙ чверти УП в, безперечно мазт тацож великий вилив на дальший розвій словянських походів, Свого найвищого пункту сі аварсько-єловянські поході доходять в початках УИ в., колії під іх ударами впали останні огнища римського житя захід- нього Балкану -- міста Даяматинського побережа. На сей чає принадає, очевидно, й кольонізація західніх балканських земель Стовянаии. Вірменський їесіраф УП в. оповідає, що в Дакії було 75 єлованських народів, адо 1х натненуяи Їсти, і Словяне, перейшовши за Дунай, осіян в Македонії й Тракії, Лальмаий й Ахат’). Копетантин Порфіюродний, що нисав три єтолітя шізнійше, оповідає виравді?:, що масова кольонізація ФСербів і Хорватів стала ся в другій чверти УП в.. на зазив візан- тийського правительства, яке визначило Їх єї західні краї, зай- нат! тоді Аварами, 1 Сербин з Хорватами прийшли сюди з за- карпатських країв. Але се оповіданнє, повне очевидних иоми- лок і нопевностей, стратило нині веякий кредит в науці, і сербсько-хорватська кольонізація в дійености являєть ся не- розривною частиною в загальнім кольонізацийнім руху еловян- ства з над середнього Й нижнього Дунаю за Дунай, в УГ і на поч. УП в.3).

В середині УП в. словянська кольонізація на захід 1 по- лудень в головнім уже дійшла євоїх границь; еловянеька тери- торія вимежувалась. На заході словянська кольонізація зіткну- лась з іврканськимн оеадами і слідом мусіла єтати в обороні євоєї території; труднійше означити причини, що епинили її на похудні, (Слідом за тим як дали себе відчути крайні границі словянського розволення, мусіли уставитнеБ гранпил передових ватаг словянськой кольонізації у відновпнах до тих дальших,

Ч) Иатканов в Я, М, Н, 1. \1. 1883. Ш.

2) Ре ай». 30--26,

В сучасний стан сього питания ножуть увести читача статі Рачки: Вісід Сргуаївка і Ыеа За 1 цолєшіка його з проф. Тротоп, репрезвитаптом традиційного погляду (Мавбетія Копетантина Багряшо- родяаго о Сербахъ п Хорватахъ, 1880) -- Кай лиозютлозКе Акаде- ше т. ТТ ЛХ, вказівки Крека? с. 323 - 65. статі В. Ягіча і В, Обляка в Атеріу Пи зіамізсйе РиЙоюле т. ХУДІ і ХУНІ і нова праця К. Тречка

• ЛгебсК) 1\е Цотапен № фен Зіа4іоп Фаїаїоюо мейПтамі 4е$

о аНог (Фепкасігійе дог АКаЧети іп Меню, ріії.Пізі. СІ., т. 48, Кр комаронісові щогляди у повійших полуднових істориків: ве оуд)езі Нгхліа, 1899, Коз № хкойохтпе, бпхозоуапот м Ххезієти

еЦи ро Кг. (Пауез/а Мих. Фгизілуд ха Кгарпако, 1898).

Перевод на русский

1 АДРИТИЦОМ ПООБРЕЖУ 151

— ПТ а

Набережное набито на резантийские земли в 2-ой полог. УХИ и ТАЙ Чверты УП в, несомненно мазт тацж большой вылил на более разборе словенских походов, Свой высший пункт с аваро-евравянскими походами доходят в началах УИ в. « Под ударами колы под их ударами рухнули последние огни римского жжения западного Балкана — города Даяматического побережья. На этот льется, очевидно, и кленизация западных балканских земель Стовяны. Арманский ессиаф УП в. в Дакии говорится, что в Дакии было 75 иелованских народов, адо 1х натнулеяны Истины, и Словена, перейдя за Дунай, осян в Македонство и Тракии, Лальмаий и Ахать). Копетантин Порфиродный, что нисал три емития шизнейше, оанделед? : что массовая коленизация ФСербов и Хорватов стала во второй четверть УП в. На возили византийских правителей, которые определяли их значительную западную страну, займет! Затем Авары, 1 Сербён с Хорватами, прибыли сюда из Закарпатских стран. Но это свидетельство, полное явных оомилок и нопевенств, казнило сегодня веский кредит в науке, и сербско-хорватская коленизация в действительстве является неразрывной частью в общем колизационном движении эловьянства из среднего И Нижнего Дунай за Дунаем, в УГ и на поч. УП в. 3).

В середине УП в. Словенская коленизация на запад 1 полдень в главных границах уже доходила до еввойи; эловяная территория вымещалась. На западе Словенской кулинарной системы столкнулась иврканское оеадами и следом мусила ета в обороте Иеврканской территории; Труднее определить причины, которые эпинировали ее на похуде, (След за тем как дали себя почувствовать крайние граниницы славянского разоление, мусили уставное б гранпил передовых вотанг словской кленизации в восстановленных до тех дальнее,

Ч) Иатоков в Я, М, Н, 1. \1. 1883. Ш.

2) Ре ай". 30--26,

В наше время, в наше время спорят о том, чтобы сделать читателям пола Рачки: Восид Сргуаиска и лиа за 1 цепейка его из проф. Тротоп, символизирующий традиционного взгляда (Мавбетия Копетантана Багряшродяго о Сербахье п Хорватахью, 1880) -- Кай Акадеше т.к. ТТ ЛХ, руководство Крека? С. 323 - 65. Пол У. Ягича и В, Обляка в Атериу Пи замисэй Рийойле т. д. ХУДИ и ХУНИ, а также новая работа К. Тречка

• ЛгебК) 1\ Цтапен No фен Зиа4иоп Файаио мейПтами 4$ в аНог (Фепкасигий дог АКаЧеты ип Меню, рии. Пизи. СИ. , т. е. 48, Кр комаров щеками у более полубих историков: ве оуд) Нгхлиа, 1899, Кос No хкомохтпе, бпхоуапот м Ххэзиэты

ЭЦИРА Кг. (Пауез/а Мих. Фгизилуд ха Кгарпако, 1898 год.