История Украины-Руси, том I. Страница 153
Снимок страницы издания 1904 года, транскрипция украинского оригинала и перевод той же страницы на русский.
Оригинал (по-украински)
148 СЛОВЯНЕ
стенах, словянська кольонізація Чорноморя була вже в повній силі й здобувала 6061 дорогу за Дунай.
Присунувшись на Дунай, Словяне не могли зістатнсь па- сивними сылками нападів на Взантию ріжних степових орд, що виступають в Чорноморських степах по упадку держави Атилі. Ще Тацит знав пограничних в Териандани Й Фінами (мовян як великих забияк, що нападали й розбивали в сусідніх горах та лісах"). Міграція Й стичність з степовими ордани жогла тількі розвинути далі сей воєвничий, неспокійний ха- рактер. Дуже правдоподібно, що Словяне брали участь в напа- дах болгарських орд ка задунайські землі вже з кінцем У в.; джерела, своїм звичаєм, говорять про саинх головних участни- ків, і тільки про пізнійші походи — наш. 559 р. можемо з порівняння ріжних джерел напевно довідатись, що там брали участь і Болгари і Словяни ?). Певно, Словане робили такі роз- бійничі напади Й на влаену руку. Прокопій каже, що ,від по- чатку пановання Юеєтініана (527 р.) Гуни (Болгари), Оловане й Анти майже що року страшенно нищили Їяиїрію і всю Тракію, вої землі від Тонийського моря до константинопольських перед- мість, Еаляду й Херсонес". Особливо звернув на себе увату напад 551 р. коли прийшло ,словянське військо, якого не бу- вало“, так що Юєтініан муйв звернути против Словян війська призначені для походу в Італію (але Словяне оминули боротьбу з ними), і потік великий похід Болгар і Словян 559 р., коли вони обступили самий Константинополь, впратований одначе Велізарієм 9).
Сі походи проиошували дорогу словянській кольонізації за Дунай. Першу виразну відожість про таку кольонізацію маємо тільки в третьої чверти УТ в. (577 р.) у Іоанна з Ефесу, що оловівши про еповянську руїну на Балканськім півострові по смерти Юстіна, каже, що Словяне, користаючи з клопотів Ві- зантиї на сходу, свобідно оселядись на візантийських грунтах: напавши по Його словаж 580 р. на Візантию, вони „бндять
1) беги. гл. 46,
7) МИепво? Г. ДІЮ П с. 379 і далі; тут висковлена і дуже правдоподібно унотивована гадка, що „Тети“ Марцеліна -- єв Болгар і Олевяне (є. 383).
5) Прокопій Нізі. агсапа 18, Фе Бейо б. ПІ, 39, Агатій У. И, пор. Теофана ед. Де-Воог р. 283 (ей. Вопо. р. 360. Катальої сих на- падів до приходу Аварів див. у Мивнгофа 1. с., також у М, Соколова Изъ древней истори Болгарь с, 40 і далі.
Перевод на русский
148 СЛОВЯНЕ
В некоторых местах словенская ленизация Черномора была полностью в состоянии получить 6061 дорогу за Дунай.
Прислушавшись на Дунай, Словен не могли сохнуть пассивными силками нападения на Взантинтию режных степных орд, что О них говорят в Черноморских степях по упадку государства Атили. Еще Тацит знал граничных в Терианданы И Финны (говорян как большие заражатели, нападающие и разбивавшие в соседних горах и Леса".) Миграция И стирость с степными ордами жогла тельки развила дальше этот воевый, беспокойный характер. Словьян, вероятно, участвовал в нападениях болгарских бор по кампусунейской земле уже с конца В. В источниках, по своему обычаю, говорится о саинх главных участий, и только о более поздних походах — о нашем. 559 г. Можем ли мы сравнить рыдные источники, чтобы узнать, что там участвовали и Болгары и Словены? ). Словане, конечно же, совершали такие убийства и на влануную руку. Прокопий говорит, что с начала панизма Йетиана (527 г.). ) Гуны (Болгары), Олеченное и Анти почти что год ужасно уничтожали Иаирию и всю Тракию, в земле от Тоновского моря до константинопольский предмк, Эаляду и Херсонес". Особенно обратил на себя упаковку нападение 551 г. когда пришли славянские войска, которых не бывало “, так что Юнитян Муйв обратить против Словенов войска предназначены для Словяне опутали свои сражения в Италии, и поток большой поход Болгар и Словен 559 г. Когда они обступили Константинополь, впратированный одна велозиарием 9
Сеи походы продвигали дорогу славянской коленизации за Дунай. Первая из них - это отдушина, которую мы имеем только в третьей части ВТ. (577 г.). ) Иоанн из Эфеса, опустевший на Балканском полуострове городскую развалину по смерти Юстина, говорит, что Словении, Используя проблемы Византии на востоке, со всей округой селись на вибрийских почвах: напал на Его слова с 580 года. на Византийском языке они « бндят »
1) беги. Гм. 46,
7) Миепво? Х. ЯДЮ П с. 379 и дальше; здесь выскочина и, вероятно, вонтивлена « Теты » Марцелина - Болгар и Олевьяна (Е. 383).
5) Прокопий Низи. агсапа 18, Фе Бейо бы. ПИ, 39, Агатий У. И, пор. Теофана ед. Де-воог р. 283 (эй. Вопо. р. 360. Каталии нападений к приходу Аваров див. у Минигрогофа 1. С. , также у М, Соколова Изъи древней иисторы Болгарь с, 40 и дальше.