История Украины-Руси, том I. Страница 154
Снимок страницы издания 1904 года, транскрипция украинского оригинала и перевод той же страницы на русский.
Оригинал (по-украински)
НА НИЯПІЇМ ДУНАЮ 149
— —.
і по сей час (585) спокійно, без єтраху й клопоту в римських провінціях" "). Але, очевидно, така кодьонізація могла цочатись вначно скорше; хоч елованські, як і болгарські походи мали своею метою здобич, одначе ее не виключадо й осідання на вигід- них, культивованих задунайських грунтах. Ініціятива таких осад, часом могла виходити навіть і від Бізантиї. Юстініан нир. закликав Антів, аби залюднили спустяе місто Турий і сусідні Трунти (в Дакії) та поберали рід Візацтиї гроші, а натомісь боро- нили її від Болгар”). Тоді, здаєть ся, до того ие прийшло, але могло прийти в иньших винадках. Нарешті прожощувала дорогу до кольонізації й служба в візантийнькому війську. Під час італійської камцанії (вела ся від р. 5317) бачимо Антів і „Словян“ у візантийськім війську 3), а поодиноких Слован стрічаємо навіть на виших військових посадах: напр, такий Даросвуває "Артіс фийо табієохов (554—5 ро). Вислужені ж вояки могли дуже охоче обідати в новім краю.
Походи Оловяи на якийсь час Візантня повздержала, напу- стивши на них Аварів?), Але Авари, оселпвшись на Дунаю, самі стали найетрашнійшим ворогом Візантиї, і подунайські Словяне стають їх союзниками в походах на візаптийські землі, як були нихи давние для Болгарів. Даремно візантийське пра- вительство пробувало зарадити сьому, напускаючи Аварв на Слован і шукаючи против наддунайських „Словян“ помочи у їх ехідніх земляків -- Антів?). При кінці УГ в. імп. Маврикій походами за Дунай примусив був Словин ендіти тихо 7), але по сжерти його (602) Візантня прийшла в такий розетрій, що нро ЗЕебь повздержуваннє Словян не було що Й думати. Тоді то фо словам західнього літопиєця „Оловяне в брали у Римлян
. 7) Ме Киеер-Созевее «Їсв Гобаппез уУсп Кріевіз, (сз. топ Зсповісійст, МІ є, 25 р. 255, англійський шереклад Раупе Зшій Тре та рагі ої №о Кесівв. Чізіогу ої оба ої Кріюзиз с. 432. (в ви- разне сьвідоцтво збвваз аргулентацію Ресдера в його статі Сфег Чей ак, Че зіауїзейеп Апзісбїцод ап 4ег боіегео Допаи (5Иилаз- ов, тег \Утепсг Акайсипо, т. 78), де вш а 5йепПо доводів, що ії ська польопівацйя вадунайських земель розпочалась вже по счерти " "утарикія, з початком УП. в. 9 Ре. в. По 14. 31.1. 26, Ш. 22. З Агатій Ш. 91 (пор, Ш. 7). чор. 2 Дю, цохвалки Аварів у Мелаплра — РЗ, аг. пи. 0 р. 8% М; Менандр с. 98, Теофилакт МИТ, 5. ) Про єї походи див, Нозісг Уейрцікі с. 99 1 далі.
Перевод на русский
НА НИЯПИИМ ДУНАЮ 149
—.
и после это время (585) спокойно, без етраха и хлопот в римских провинциях" ". Но, очевидно, такая кодификация могла тикаться в действительности быстрее; хоть элованские, как и болгарские походы имели свою цель Жертва, одное ээ не выключадо и оседание на выгодных, культивированных заувайских почвах. Инициатива таких осадок могла иногда исходить даже от Бизантинтии. Юстиниан нир. призвал Антов зажечь спнутый город Турий и соседних Трунтов (в Дакии) и уберечь род Визацтии деньги, а натомись В конце концов, она была вынуждена защищаться от Болгара.) Тогда, кажется, к тому и пришло, но могло прийти в других избытках. Наконец она проживала путь к койнизму и службе в в византийском войске. Во время итальянской каменной жизни (приблизительно от р.) 5317) Мы видим Антов и « Словен » в византийских войсках 3), а отдельные Слованы свидетельствовали даже на вышних военных. Поля: В частности, Даросвавающий "Артис фио табиеох (554-5 ро). Выслушованные воины могли очень охотно обедать в новой стране.
Походы Оловяи на некоторое время Византня ползала, напустив на них Аваров? ), Но Авари, обселившись на Дунаю, сами стали самым потерянным врагом Византии, и подушайские Словьяны становятся их В походах на визаптийские земли, как были ими давнены Болгарам. Зря византийское правление продержало 7-ю, напуская Аварв на Слован и пытаясь противостоять наддунейским « Словен » помолится в их эсэсовских земляках - Антов? ). В конце УГ в. имп. Маврикий походы за Дунай принудил был Словин эндиты тихо 7), но по сожрать его (602) Византня пришла в такой разъет три, что нро Зэбль ползаждение Словении не было что И думать. Тогда фо слова Западного литописца « Оловянный в Римлянам »
7) Ме Киеер-Созеве « Иссел Гобаппез уусп Криэвиз, (сз. топ Зповишист, МИ есть, 25 г. 255, английский шеренкт Раупе Зши Тре и раги "ой" Кесев. Чизиогу ой оа шей Кризизз с. 432. (в выражении сосдера в его пола Сфег Чей ак, Чэ зауизэйеп Апзисбицод ап 4егео Допаи (5зилов, тег \утепг Акайпио, т. е. 78), где вш а 5йепПо доводов, что иейская польопевация ошибку стран случилась уже почерты "утарикия, с Начало УП. В. 9 Ре. В. По 14. 31. 1. 26, Ш. 22. Из Аути Ш. 91 (пор, Ш. 7 - я. Лошадь. 2 Дю, сволочи Аварев у Мелаплра — РЗ, аг. — Я знаю, что ты делаешь. — Нет, нет, нет. 0 г. 8% М; Менандр с. 98, Теофилакт MT, 5. ) О какой походе см., Носисг Уэйрцики с. 991 дальше.