История Украины-Руси, том I, страница 152 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

НА ПОЛУДІЇ 147

——---—

винищенню Алянів, з походом на захід Їзсрманців і самих Гунів, розпочала ва словянська нітрація на полудень: єв був момент найбільше здатний до того, здатнійший навіть від часів по розбитю держави Атилі, коли вибиті з над Дунаю гунські орди відступили в чорниморські степи, а зі єходу сунули нозі орди.

В 1-й пол. УЇ в. словянська кольонізація опанувала вже басейн Дона 1 шрисунулаєь до Азовського моря. Нрокошй, оци- суючи народи над Меотидою, товорить, що за гунськими наро- дани, котрі сиділи по обох боках Меотиди, ,далі на Північ ен- дать несчисленні народи ДАнтів""), Тодіж, в першій половині УГ в., Словане займали й західню частину чорноморських єте- пових просторів. Йордан в своїм іеотрафічно-етнографічнім огляді вхідньої Европи границями слованської кольенізації кладе Дунай, від устя Драви до його устя. „Численний нарід венетський, каже він, сидить на північних згірях Карпатів, від верхівя Висли, на незмірних просторах, поділяючись на Словян і Антів; Сховяне сидять (по Дунаю) від м. Новіодунух + Мурєійського овера (на устю Дравн до Дунаю} до Дністра 1 на північ до Висли, Анти-ж цочад луком?) Чорного моря від Дністра до Дкніпрає, Сі звістки Йордана нотверджує Й Прокопій: він згадує, що „Оловяне й Анти мешкають за Дунаем, недалеко від бе- рега " 3).

Розумієть ся, кольонізація, таких великих просторів, хоч- би й ріденька, не могла бути результатом кількох років, оче- видно —- початки її треба відсунути що наймельше — в першу по- лозину У в. Гадка, що 1ипулье полудневй влаванській кольоні- зації дали доперва Аварн 5), ніяк не може уетоятиеь: коли на по- чатку другої половини УТ в. Авари з'явнянсь в чорноморських

—.

опе сопсеїереарі--словянська тризна). СЇ слова разон з деякимц мевьш важниня (адрос у Прієка, що об'ясшяли як кулио і квас) були і не пере- стали бути предявтох горячої шолеміка; вони елужнли головним аргу- и для оборонців словзнетва Гун, з другої сторони занеречувано окого Ж сама очовяпство сих СЛІВ. Див. згалат вище статі Ваетлев- ое ыы - Н.П. 1889 1 1883, Нлованічкій Размеканія є. 518, 538,

и. оленика в. 11—13, Гупфальви КИрпювтаріів уол Оюуаги є. у ав, с4, Мопмизоп, прюмітка па с. 198; нереглад справи

на" 6. 26) т дадії,

5 Ве їм с, ТМ, 4. 2) Воно єправді зу? робить лук,

2 Сейса с. 5. Де Їжіїо бок, 1. 27. Див. ще в шрижітках (27).

} Цайс с. 605,

Перевод на русский

НА ПОЛУДЕЖИИ 147

— -----

Воскресенье Алянцев, с походом на запад Есрманцев и самих Гунов, началось ва славянская нитрация на полдень: ев был момент наиболее способный к тому, способный даже от времен по разбитию государства Атили, когда выбиты из над Дуная гунски Орды отступили в черные равнины, а из ехода сдвинули ножки орды.

В 1-й пол. УИ в. Словенская коленизация уже захватила бассейн Дона 1 шрисунулация в Азовский море. Нрокош, оцисируя народы над Месотидой, говорит, что за гунскими народонавами, которые сидели по обеим бокам Меотиды, вдали на Север эндентируют неисчислимые народы Дантов", тогдаж, в первой половине УГ в. « Словане занимали и западную часть черноморских ерев. Иордан в своем иеотрафически-этнографическом обзоре входной Эвропы границами слованской кольенсации кладет Дунай, от устья Дравы к его устам. « Численный народ венетский, говорит он, сидит на северных горах Карпатив, от вершина Высли, на необозримых просторах, побыть вместе с Словеной и Антами; Сховина сидит от м. Новодушные + Мурейская овера (в стыке Дравен к Дуну} к Днестра 1 к северу до Висли, Анти-ж цочад луком? ) Черного моря от Днестра до Дрожае, Севы вести Иордана нотарируют И Прокопий: он упоминает, что « оловянное и Анти Они живут за Дунаем, недалеко от берега " 3).

Умеет, койлизация, таких больших пространствах, хотьбы и жидкость, не могла быть результатом несколько лет, очевидно - Сначала её надо отдвинуть, что наёмнее - в первую полозину У. Гадка, что 1ипулье полудней влаванской коленизации дали доперва Аварн 5), никак не может утопать: когда в начале Вторая половина УТ в. Авари явились в черноморских

—.

Опе сопсеиареари - славянская тризна. СИ слова разон с некоторымц мятня ажня (адрос в Приека, который объяснили как кулыо и фас) были и не перестали быть предветтох Горячая шолемика; они элужировали главный аргии для защитников словеснетва Гун, с второй стороны занеречано окопаго Ж сама Очередь этих СЛЕВ. См. упоминать больше пола Ваетлевое ли - Н. П. 1889 1 1883, нлвичий Размекания. 518, 538,

и. Оленика в. 11 — 13, Гупфали кирпаврариев уол Оюуаги есть. у ав, с4, Мопмисоп, прюмитянка па с. 198; неработок дела

на 6-е. 26) Т дадии,

5 Ве им с, ТМ, 4. 2) Оно является изу? делает лук,

2 Сейса с. 5. Где есть бок, 1. 27. См. еще в шрижетках (27).

} Цайс с. 605,