История Украины-Руси, том I, страница 131 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

126 НАЦІОНАЛЬНІСТЬ ГУНІВ

——— ыы -

нічних Хун-ну відступає далі на північ, в Адтайські прай иньша під натиском сусідів рушає на захід. Так поволі шриго- товляла ся міграція, що в ТУ в. прориваєть ся в Европу і Гунська орда -- Очевидно, сі старі Хун-ну, на чолі ту- редько - фінського потока поавляеть ся в чорноморських ете- дах 1).

Що гунська орда не була індоевропейською, се видно з опо- відань про вигляд Гунів, поданих Ам. Марцеліном, Ацолінарісм Сідовієж та Иорланом, Хоч в таких обетавинах перелякана фан- тазія мае великий вплив на характеристики нанастників, одначе в сих оповіданнях не тяжко пізнати реальні ознаки північно-азійської (фінеько-турецько-монуїольської, чи урало-ая- тайської) раєй: тежні, безбороді широкі тварі, що так само зда- вались чудними Індоевропейцям, як ,конячі лиця" сих остан- ніх Хинцим, котрі знов нічого дивного не зауважали в вигляді Шипа-пи. Марцехін каже, вби Гуни натинзли щоки Дітям, аби в них не росло волосє)), 1 вони старіють ся безбороді, без жадної красн, подібні до евнухів, кріпкі Членами, з товетими шиями, дивні фіїурою, невеликі, подібні до недбало приподобле- ких до вюдської фітури колод. Йордан, повторяючи се опові- даннє, додає, що лиця Гунів були страшенно чорні, якісь не- форемнт пляцки, & не лиця, з кропками захісь очей. Аполінарій Сідоній теж підносить сей „брак очей", а при тім зауважає широкі щоки та наче придавлені носі, і се знов він толкує вдогадон, що гунським дітям єпеціально притцекають носи”). Що до побуту, звістки сучасників малюють Гунів типовими ко- човникамп, які ціле житє перебували на кові, вічно переходячи з жісця на місце, страшні в кінній нерегулярній війні; в по- рівнянню з евин „снролдцами“, кочовники — вкотарі й лови Аляни видавали ся сучаєннкам ще „житем і побутом культур- нійші (пйогез).

') Що Гуни ПУ в. — се Хунну хинських істориків, таку гадку висловив ще в ХУШ віці славний француський оріентадіст Дегїішь — Девиідпез Мекпоїте зиг Г огідіпе дез Нипе сі де Тигез, 1748 1 Ні- віоіте вепбтаїв бев Нипе, дез Тигез єї йеє ацігез Табагез Оссійеп- їайх, 1796--8. Бін не робав ріжниці між Моніолани й Туркамн, 1 до сих ,затідяіх Татар“, як їх називає, зачисляє й Гуків.

и Се, розушеть ся, хибне об'ясненнє безбородости.

) Аман ХХХІ. 1. 2; Йордан гл. 24; Апол. Сідоній вид. Вагеь

о. 604. Аналіз етпольогічних зві Гун ї - М. м звісток про Гупів у Ваєсїлєвского Ж

Перевод на русский

126 НАЦИОНАЛЬНОСТЬ ГОНОВ

— - и--

Ночных Хун-на отступает дальше на север, в Адтайские прайши под давлением соседей идет на запад. Так медленно начиналась миграция в ТУ. прорывается в Эвропу и Гунская орда - очевидно, си старые Хун-ну, во главе турведько - финского потока поачивается в (ж) Воробьи черноморских эпох 1.

Что гунская орда не была индоевропейской, это видно из рассказов о том, как Гуны подавались Ам. Марцелином, Азолинарисм Сидовеж и Иорланом, хотя в таких обетвинах испуганная фантазия мае большое влияние на О характеристиках настенников, одноче в этих историях не трудно понять реальные признаки северо-азийской (финекко-турецко-монуиолской, или урало-атайской) рай: иконные, безбороды широкие твари, которые так же казались чудными Индоевропейцам, как ,конящие лица тех последних Хинцимов, которые опять ничего странного не заметили в виде Шипа-пи. Марцехин говорит, что убы Гуны натизли щеки детям, чтобы у них не росло волосы), 1 они стареют безбороды, без жадной Красн, подобные эвнухам, крепкие Членами, с товетными шеями, странные фииурой, небольшие, похожие на небрежно приподоблых вьюдской фитуры. Иордан, повторяя это заявление, добавляет, что лица Гунов были ужасно черные, какие-то нефоремнт плески, & не лица, с Крипками захлопывай глаза. Аполитарий Сидоний также поднимает этот « глазный ящик », а при этом замечает широкие щеки и как придавленные носы, и это снова он толкает угадон, что хуйнским детям прижимают носы» В отношении бытовых новостей жители рисуют гунов типичного кочевника, который всю жизнь находился на ковре, постоянно переходя с жисцами на месте, страшные в кинной нерегулярной войне; сравнивание с эвин „снролдцами“, кочевники – вокотари и ловы Альяни казались сутенанам еще « настоящим и культурным (пьегез).

') Что Гуни ПУ в. — Это Хунну хинских историков, такую гадку выразил в ХУШ лет знаменитый францунский ориентадист Дегиш — Девидпес Мепоите Зиг Г огипипе дез Нипеи де Тигез, 1748 1 Нивиоти вепбтаев нипе, дез Тигез йее ацигез Табагез Оссейепиайх, 1796...8. Бин не ровал рожни между Мониолами и Туркамн, 1 до сих тетей Татар », как их называет, зачисляет и Гуков.

и Сей, рассуждает, ложное обрезание безнадежности.

) Аман ХХИ. 1. 2; Иордан г. 24; Аполл. Сидоний вид. Вагель

О. 604. Анализ этпологических звеньев Гун . М. во свидетельство о Гурах в Веерсиевском Ж