История Украины-Руси, том I, страница 130 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

СУПИ НА ВІТЧУМИЇ 145

—-

хинських. В них жо за чаен динаети Чеу (до 256 р. церед Хр.) згадуєть си на цівночи, в степах Монтолії кочовничі, розбійкичі орди Нип-уо, потім за часів динаєтії Ган (163 перед Хр. — 196 по Хр.) — звані Ніапе-пи, Хун-ну — що По хінеьки значить ,нужденні раби? (правдоподібно — ве згірдліва пе- рерібка на хинське власного імени сього народа). Сим загальним ішенех хинські джереда озпачають турецькі народи на 1х пра- вітчині (а дедкі думають, що ви назва була ще ширшою, обіймала й Моніолів). Войовничі, неспокійні орди єї давались сильно в знаки сусідам, і енеціально Хинцям, особливо коли в Ш в. перед Хр. орди Хун-ну сполучихи ся в одну політичну оріа- нізацію. Вічні їх напади спонукали Хинеьку державу збудовати ті велетенські укріплення, що утворилн велику єтіну (вже при кінці Ш в. перед Хр.); вона загороднла євою північну гра- ницю спстемою мет і кріпостей, а заразом, лк потім Византія, шукала єцобебів до ослаблення євого ворога союзами з його ворогаки,

Правдоподібно, не без виливу хинськой политики впника- ють внутрішні роздвоєння серед самих Хун-ну. Уже в се- редині [ в. перед Хр. чаетина Хун-ну признає над собою зверхність Китая, тим часом ак нньша, більшо енеріїчна шукає собі нового поля діяльности на заході і доходить до Сотдіани, околиць Аральського моря. Се був перший звстний похід Хун- ну на захід -- вієтун цізнійшої міграції. Новий такяй похід знаємо при кінці І в. по Хр. коли держава Нішіє-пи розби- лась поділивши ся на швнучну Й полудневу частину, і Хинська держава, опершись на полудневих, що признали й зверхнієть, | на иньших вусідів -- Ворогіп північних Ніоно-по, знищила в 90--2 р, їх і прогнача від свойх границь. Частина тих пів-

по

гени Нфоколько новыхь соображенй Л.М. И. Ц. 1882, 1Х. — ГошазеВек М Ооребегісійе т. 116 в. 755, 159-60. Помогій Зоше поїсз ої Пе 0$ (Ас[е$ ди УЇ сопатез іпіогшаіопціє Чез омешайзез, 1\, 185). ее вое Ной а Г Ш&оже Че Г Азе, Тагез е! Мопдой Цех огі- акацій 1596 і йогож [лез готоййіопе Че І" Азіе (Памізвв ої нич (58. шпіуогвейо Ш с. 884 і далі). Аристов Заюйтки объ а, 1996) У состав тюркекихь плежень и народностей Сина Стари- сы а я овочі Низ, Опдгез., Оцідоцтез (Вціїейл до Та Зо- бо ($ У згороїовіе, 1598). Піт Срег У біла-Нипосл мої Шипа- (Жив С. - Чег раусг, ДК., 1890), 1900. Иностранцевъ Хушь-ну и Гунны " зТарина, 1400, бібліографічний огалд цитания |.

Перевод на русский

СУДЫ НА ВЕРЧУМИИ 145

—-

ХИнских. В них же за чаен динаеты Чеу (до 256 г.). церед Хр. ) упоминают си на цивночи, в степях Монтолии кочевники, разбойки орды Нип-уо, затем во времена динаэтии Ган (163 до Хр. — 196 по Хр. ) — называемые Ниапе-пы, Хун-ну - что по хинье значит, что рабы? (М) Верно, что ветхая переделка на ханское имя народа сего. Сим обыченных хинских джереда опубликуют турецкие народы на 1х правых (а дедки думают, что вы название была еще Я была в восторге от этой идеи, обнимая и Мониолей.) Воеводные, беспокойные орды йеи давалися очень в знак соседей, и энециально Хинцам, особенно когда в Ш. перед Хр. орды Хун-ну соединились в одну политическую орианизацию. Вечные нападения побудили Хинеяку государство построить те огромные укрепления, которые образовали большой ефинину (в конце Ш) В. перед Хр. ); она заграждала овальной северной границу сптемом мет и крепостей, а сейчасом, лк затем Византия, искала ецобебов до ослабление евого врага союзами с его врагами,

Вероятно, не без излишки хинской литики впывают внутренние раздвоения среди самих Хун-на. Уже внутри [в. перед Хр. чаэтина Хун-на признает над собой верхность Китая, тем временем ак ннша, более энерия ищет себе нового поля Действующие на западе и направляющиеся в Сотдиан, окрестности Аральского моря. Это был первый свистливый поход Хунна на запад - веетун циничной миграции. Новый такой поход мы знаем при конце И в. по Хр. когда государство Нисиэ-пи потерпело неудачу, разделившись на швнучную И полдняву, и Хинское государство, опершись на полудневых, которые приняли и свергли, ↓ на более крупных ухихив - Враг северных Нионо-по, уничтожили в 90-2 г. их и прогнача от своих Границ. Часть из этих пол

по

Гены Нфоколько новизны соображенной Л. М. И. Ц. 1882, 1х. — Гошазевеек М Ооребегисейе т. д. 116 в. 755, 159-60. Помоги Зоше поиметь пей 0$ (Ас[е$ ди УИ сопатез ипиогшаиопие Чез - осмеайзе, 1\, 185). Ээ вое Ной и ЧМЕН Г Азе, Тагез! Мопдой Цих обгиакаций 1596 и егож [лез готовийопе Чей" Азиэ (Памизив ниц (58). шпиуо-Ш- 884 и дальше). Аристотель Зайти объ а, 1996) В состав тюрковых плетений и народностей Сына Старисы а я овощи Низ, Опдхез. "Оцидоцтез" (Вцииэйл к Та Зво, $1598). Пит Срег В Белой Нопоселл мои Шипа- (Жив С. - Чег раусг, ДК. , 1890), 1900. Инспренциально-фу и Гунны "из Тарина, 1400, библиографический огалд цитания ↓.