История Украины-Руси, том I, страница 91 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

86 ПОБУТ

факт, що скнтсько- саржатські археольогічні памятки мають в євоїх форшах, в виборі тем і в цілім характері виконання багато спільного з іранською штукою (особливо в зьвірячих фі- іурах, з їх схежатизном 1 конвульзивними, напруженими фор- изии} — бо тут може бути Й просто ешльний культурний вплив, піднесу істнованнє скитеько - іранських подібностей в побуті, в обрадах, в віруваннях, хоч і тут, розумієть ся, треба-б іще відріжнити своснародне від того загального, що ха- рактеризує найріжнійші народи на подібних, початкових сту- пенях культурного житя. В кінці сука вых фактів і ана- льогій робить певний, що в наших степах були іранські епененти в скитеький період, і то як в підвластній людноєти, так і в зверхній скитській орді. Але заразом антропольогічні досліди вказують на міщану людність (виступає короткоголовий тип побіч давнього довгоголового). Яка була та друга, дожипана раса не знаю. Можливо, що в самій скитській людиости була певна домішка урало-алтайських елементів, як у пізнійщих сте- пових ордах; поруч Іранців під загальною назвою Скитів могли критись ще якісь вньші народи, тільків їх не можна близше виказати,

Геродот та й иньші грецькі письменники, очевидно, близше знали і в євоїх оповіданнях про Скит взагалі мали перед очима головно кочових ехідніх Скитів, і особливо ту головну орлу, що пановала над иньшими і зветь ся у Геродота Царською (двояким уживаннем скитської назви — раз про саму головну орду, другий -- про неї разом з підвластною людністю, поясняють ся деякі суперечности Геродота)). Очевидно, він говорять про зверхню орлу, коли, говорячи про Скитів взагалі, предетавляє їх вочовою, воєвничою ордою, з суворини звичаями і з деєпо-

6. 23) і праці філольогів: Азреїіп Ре 1в сіуйізайою ребрізіогідше дез репрієв регтаіепз, Зеїаїд Мерег 4. чогйппізсбеп Уокайзнп$ (Топгпа! де Ла босівівб Кіппо-опдгіеппе, ХІУ), Сиврповь- Мордва, фінські прай? Пазонена і Віхнана но прафінській культурі — ре- зультати їх (а пруга-- ціла в перекладі) подані А. Погодіння в М. Н. П. 1897, У1. Про колишне розпросторениє Осетипів дамеко на північ д, Мілєр внайшов деякі згадки і в осетинських переказах — Черты ста- рины ©. 195.

‚. 9 Він напр. представляє Скатів (ГУ. 46) чистини кочовицкани (як і Гінократ), тии часом як сам оповідав, що деякі скитські плекена жи- вуть з хліборобетва; говорить про їх відчуженнє від чужовешських зви: чаїв, особливо греньких (ГУ. 76), тик часом знаєшо від нього про еле- візованих Скитів -- Кахіпідів, і т. и.

Перевод на русский

86 ПУТЬ

То, что в скентско- саражатских археологическое хранилище есть ивоих форшах, в выборе тем и во всем характере исполнения много общего с иранской штукой (особенно в зверяющих фииурах, с их схежистом 1 конвульзивыми, напряженными фризы} — ибо здесь может быть И просто эшическое культурное влияние, вознесу истновение стеко - иранских сходствах в побыть в предательстве, в религиозных убеждениях, хотя и здесь, понимаются, надо бы еще отрезать своё собственное отобращенное от общего характеризует самые разнообразные народы на ранних уровнях культурного жиния. В конце сука вых фактов и анальогий делает определён, что в наших степях были иранские эпенты в скалистый период, и то как в подвластной человечестве, так и в скудной скале. Но сейчас антропогические исследования указывают на мищанную человечность (выступает краткоголочный тип побег давно долгоголового). Какая была та вторая, дожипана расы не знаю. Возможно, что в самой скетской людисти была определённая домохозяйка урало-алтайских элементов, как в позднем степевых борах; Рядом с Иранцами под общим названием Скитов могли пасть еще более внушие народы, тельцов их нельзя было бы сказать:

Геродот и финши греческие писатели, очевидно, знали и в истории о Скит вообще не видели В основном кочевых эсх Скитов, и особенно основную орлу, которая господствует над юбками и называется в Геродоте Царской. (М) И это название скитской (М1) о самой главной орде, (М2) о ней вместе с подчиненной человечностью. ( Смотрите рамку « Разновидность Геродота »). Очевидно, он говорит о верху орлу, когда, говоря о Скитах вообще, называет их волчью, воеводной ордой, с сговоры обычаев и из деепо-

6. 23) и работы филольога: Азреев Ре 1в сиуйзовой ребризиогше дез рептриев регтаиепз, Зеиаид Мерег 4. Так, лох. Где Ла Боевб Кеппо-опдгиеппе, ХИУ), Сиврпов- Мордва, финские прай? Пазонена и Вихна но прафинская культура — результаты их (а пуга - целый перевод) данного А. Погода в М. Н. П. 1897, У1. О том, что Осетива на севере д, Милер нашел некоторые упоминания и в осенинских преданиях — отстойные (c) Дворец), © Сидни. 195.

↓. 9 Он напр. ( Г. 46) чисты кочевики (как и Хинократ), ты иногда, как сам сказал, что некоторые скитские плетенки живут из хлеборабатыва; говорит об их отчуждении от других звы, особенно волхвов (Гу. 76), тык иногда знаешь от него о цецеленных Скитах - Кахипидах, и т.д. и.