История Украины-Руси, том I, страница 90 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

СКИТІВ 84

—

чизи в них і Оловян і Їержаннів, нарешті -- мішанину арій- ських і Моніольських елемент!в. Але спостереження над мовою Єкитів і споріднених їм Сармат, ті звязки, які лучать 1х між собою, з 8 другого боку-- з сучаєним одиноким останком іран- ської людноети в вих краях -- кавказькими Осетинами, та де- які характерні ознаки скитської культури вказують досить ви- разно, що ми маємо в екитській орді іранську людність, хоч і в чужини, мабуть, домішками, отже — що іранське ишемя, виливши вн одним потоком на полудень 1 полудневий вахід в Азії, дру- гни потоком довго розтекало ся в чорноморських степах, в виді Скнтів, Сарматів, Язитів, Алянів і ще дрібнійших народів").

Передовеи зазначимо, що етнографічна близькість Сарма- тів зі бкитамн не підлягає сумніву: окрім слів самого Геродота, маємо ще й иньщі вказівки: бшди Транетва в мові (особливо в особистих іменах), подібна культура й стиль виробів, подібний похоронний обряд виступають у зверхвіх орд однаково і в часи свитеркого і в часи сарматського пановання. Тим часон про спорідненнє Сарматів з іранськими народами маємо безпосередню вказівку, переказану давюин авторами -- Діодором, що зве їх »Больонією з Мідії, осадженою коло Танаїса і названою Сарна- таши у народів", і Гаїнієм, що згадує про погляд на Сарматів ЯК на галузь Мідян'). Спостереження над невеликим чиелом пе- рехованих екитських єлів і Мен, а також варварських іжен, що отрічають ся в грецьких чорноморських написах скитеько-сармат- ськах часів, виказали богато подібностей з мовами іранськими Ї найблизше -- з осетинською (вкажу нир. що наросток ,кбаїс" СЕНТСЬКИХ іжен се не що иньше як іранське КВНа — пан, вододар). 3 другого боку виразні сліди стичности між східно- фінськини мовами й осетинською показують, що ся іранська Жюдність колись сягала значно дальше на північ; так нпр. імена Жеталів — срібла, міди, стали, олова в осетинськім сшільні З східніни Фінажи: Пермякаии, Вотякани, й взяті від вих остан-

Х, тим часом як знов цілий ряд ешв в охідніх фінських мо-

Зах мають свій початок в іранських пнях?). Далі, поминаючи той ———.

2 Літературу питапня див. в примітках (15).

5) Діодор И: 43, Паїшій МІ. 7.

) Про фінсько-іранські (1 особливо -- осетинські) етачности —

ыы Шрадера ЗргаснуоглеюНиис с. 295 і развіт, Маллерт Осет.

ды 1] с. 11—3, Штакельбергь Иранофинскн лекснкальныя мощения {Восточныя древности, Г, Тотазенек Кгійїк дег АЦецеп асїгісцієп йрег деп 8куйнізспеп Могаеп П (Зихлирзренере т. 117

Перевод на русский

СКИТЕЙ 84

—

Лизи у них и Оловьян и Иеррижан, наконец - смешение арийских и Мониольских элементов! В. Но наблюдение над языком Екитов и родственных им Сармат, те связи, которые льчат 1х между собой, с 8-й стороны... с Священнослужитель иранской кандазической группы в их краях — квеказские Осетина, а также некоторые характерные признаки скитской Культура говорит нам достаточно ясно, что мы имеем в критской орде иранскую человечность, хотя и в чужой народ, возможно, домишки. Поэтому, когда иранское шинеме вылито в один поток на полдень 1 полдня вход в Азию, то другой поток долго растекал в черноморских степях, в виде Скнтов, Сарматов, Язытов, Алянцев и других мелких народов".

Предопределения определим, что этнографическая близость Сарматов из бкатами не поддается сомнению, кроме слов самого Геродота, Есть и другие заповеди: „Безд Транетва“ (особенно в личных именах), подобная культура и стиль изделий, Такие похоронные обряды совершаются в ордах одинаково и во времена сараматского пановства. В то время как Сарматы и иранские народы связаны друг с другом, мы получаем непосредственное указание, предание давьюин авторами -- Диодорам, который их называет » (Большой город Мидии, оседавшей у Танаиса и названной Сарнатом, у народов), и Гаийием, что вспоминает о (М) Мне кажется, что Сарматы - это "Красная область Мадиама". Наблюдая за небольшим чилием перекрестных экзитских елей и Мен, а также варварских ижен, отражающийся в Греческие черноморские надписи склевали боговто с языками иранских ев ... с осетинской (вкажу нить. что наросток, ккбаис" СЕНТСИХ Ижен это не что иное как иранское КВУ, господин, вододар. 3 В противоположность этому, выразительные следы стилистических знаков между восточными наречиями и осети на языке, а также на иранском языке Жюдность Однажды она была намного дальше на севере, так что это было не так. имена Джеталов — серебро, миды, стали, олова в осенинском сшильне из восточной части Финажи: Пермкая, Воткаяны и взятые от них стан-

Х, тем временем как снова целый ряд эшв в останках финских мо-

Зах имеют свое начало в иранских пнях? ). Далее, мимоая тот -----.

2 Летература спящего см. в примечаниях (15).

5) Диодор И: 43, Паиший М. 7.

) О фино-ирканах (осетинских) этичности —

и Шрадера Сргассойниис с. 295 и развит, Маллерт Осет.

ды 1] с. 11-3, Штакельбергь Иранофинск лекскантия мощеная мощения {Восточная древесности Г, Тотазенек Кгийик дег Ацеп ассигисцие ирег деп 8куйнспеп Могаэп П (Зихлирренере т. д. 117