История Украины-Руси, том I, страница 83 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

18 СТЕПОВА. ЛЮДНІСТЬ

Зрештою і в історичних джерелах маємо на те вказівки; така звістка Геродота, згадана вже вище, про елєнізовану варвар- ську людність Каліпідів в околицях Ольбії; про мішану, чи еленізовану варварську людність — МеёАньгес в ОКОЛИЦЯХ Ольбй в пізнійших часах згадує декрет Прототена, Страбон константує, що Меоти близи! до Боспора (отже близші хо грецьких впливів) визначають ся більшою культурністю в по- рівнянню з своїжи північними земляками, і т. и.).

З меньшою силою, в ослаблених формах @ ж культурні впливи, як виразно сьвідчать нам археольойчн! нахідки, йшли і в землі, зайняті словянською кольонізацією, або сувідні з нею, і безперечно не лишали сл без сліду в розвою матеріальної жультури тутешньої людности: широке розповеюдненнє грецької кераміки й юбілєретва в сих краях може ручити нам за се?).

Степові простори нашої території від початку історичних відомостей, протягом яких тисячи літ, займає на пів кочовнича, на пів осіла людність, правдоподібно -- іранського племени. До звісток про неї перейдежо тепер від чорноморського по- бережа.

Найдавнійшу відомість про черноморську кочову людність знаходимо ми, правда — в дуже загальній форжі, в (Я, в тій части одначе, що не належить до старших складових ча- стин ецоса: тут Зевс дивить ся „далеко на землю до- брих іздців Траків, Мізів сильних в ручній бою і славних ко- билодоільців, шо годують ся молоком, бідні і найсправедливійші з людей" ?). Пізиїйші письменники зробили з тих гомеровеьких епітетів назви народів (Тдляшодуоі, "Абісь Гедакторіув), але вже Страбон розужв, що тут іде мова про чорножорських ко- човників. Гезіод знає вже й імя їх — Окити, та прикладає до

1 Швег. Ропії Ких. І ч, 16, Отрабои ХТ. 9. 4. ) Вказують на повний брак у словянсыких мовах запозичень з грецької мови сеї доби як ва доказ, що Словяне в ті часи не стика- лись в Греками безпосередно (Соболевский Убеілік 51. «баг, ПУ с. 192, Лаповокий — Йзвбстія ХИ свбала с. 141). Се дійсно, каже припускати торговлю й виливи більше посередаї, через єтепові племена. убтру бо лоты» Эротика» уафорфилчос им Масу т! фууєрдфуюч хо бульбу ИРА» уожторбуйу ддішу те дмаютатау тбуфріта» — ХШ. 6,

Перевод на русский

18 СТЕПОВА. ЛЮБНОСТЬ

И наконец, в исторических источниках есть на то указание: это сообщение Геродота, упомянутое выше, о элэнизированной варварская человечность Калиеписов в Ольбии; смешение, или элинизированное варварское человечство — МеёАнгес в ОКОЛИЦАХ В более поздние времена он упоминает указ Прототена, и Стратбон начинает, что Меоты близнецы! к босмира (отлише хо греческое влияние) относится больше и более культурно, чем северные. Земляками, и т.д. и. ).

С меньшей силой, в ослабленных формах @ же культурные влияния, как ясно свидетельствуют нам археольойчнки! находки, шли и в земле, заняты славянской коленизацией, или сувиденны с ней, и безусловно не оставляли лисл без следа в разложением материальной жультуры тутшнего человечности: широкое расчленение греческой керамики и юбилеретва в этих краях может как нам за это разбиться? ).

С начала истории, в течение которых тысячи лет, мы стоим на полу кочевника, На пол осела человечность, вероятно - иранского племени. Теперь она перейдет от черноморского побережья.

Наиболее давно известность о черноморской кочевой человечности мы находим, правда, в очень общей форжи, в (Я, в то время) (М) И это не относится к старым составным частям гесоса. (М1) Здесь Зевс смотрится « на землю добрых издающих Траков, Мизов сильных в ручной бою и славных кобылодоилийцев, что кормятся молоком, бедными и наивноедливее из людей" ? ). Писатели сделали из этих гомеровых эпитетов названия народов (Тдляшодуои, "Абись Гдакториув", но уже Стратбон Я расстроил, что здесь говорится о черножорских кочевниках. Гезиод знает уже имя их — Остить, и принимает к

1 Швег. Ропии Ких. И ч, 16, Отрабои ХТ. 9. 4. ) Указывают на полное отсутствие в словенских языках заимствий с греческого языка сей эры как ва доказательство, что Словении в те времена не было В Греках случались прямо (Свободевский Убеил 51. «баг, ПУ с. 192, Лаповокий — Извстия ХИ свла с. 141). Это действительно говорит торговец, который вылил больше посредине, из - за етепов. Я хочу, чтобы вы видели, как т. е. эти литы" — уафорфтилчос, или маша! И если бы я мог сделать это, то мне бы хотелось, чтобы вы не знали, что это будет. 6,