История Украины-Руси, том I, страница 79 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

74 БОСПОР

ставалось лід римською протекцією -- очевидно, само трихалось її, навіть в часах коли Рим не міг ан? дати реальнійшої помочи, ані боронити своєї власти над сею васальною Державою. Сама вона переходила ріжні фази сили й упадку. Мру її снли й вначіння в сьвітлійші моменти показує фраїмент нашиси з Та- наіса!:), з кінця П в. по Хр., де згадувть сл про побіди бос- порського царя Савромата над Скитани Й біраками (на ехіднім березі Меотиди) про прилученнє землі Таврів і увільненнє від пиратів моря в Понт! й Бітинії, В останнє Боспор згадуєть ся, як приналежний до Рима край, в 366 р.?) Номм його опану- вали Гуни.

Аж в МІ в., за імжи. Юстіна (518-271) Боспор вернув ся знову під византійську вверхн!еть: тут лоставлена візантий- ська валога, і старий Панткапей разом з иньшими крин- ськими місташжи на ново укршлено.°) Одначе власть Вівантні тут не була вже міцною; при кінці УП в. Панткацей (Вос- пор) і Фанаїорію, Що приймав нове імя Таматархи (руська Тиуторокань), бачимо в руках Ховярів.") Від Ховар Тиуторо- кань перейшла під власть руських князів; в Х в. вони, здасть ся, Чи не держали в своїх руках 1 східньої частини Крима. В ХП в., за імп. Мануйла бачимо Керченську протоку знову в якійсь заложности від Византй, судячи по його умовах з 16- нусю (1167-70); при кц? ХП в, (1190) Боспор в усякім. разі фактично належав ло Византії: корсунській дукс від- новляв тут фортифікації.7)

Як бачимо, чорноморські кодьонії жили дуже трівожнни житем, і треба дивувати ся тій витревалости, з якою сі дрібні осади держали ся в таких небезпечних позиціях протягом ці- лого тисячолітя, при дуже малій або ніякій підпорі зі стороны метрополій та нолітичних своїх зверхників.

Промлел і торговля були тими силами, по притятали гредь- ких кольоністів в ©! далекі краї, звабляли їх осаджуватись на чужині серед диких і непривітних народів, заохочували пшілими

1у Тизег. Ропії Ких, ч. 498, 2у Ат, МагсеШпив ХХУТ. 10. б. 2) Ма1м1ав ей. Вопп. 431, ТНеорйапех ей. де Воог Г р. 175, Ргосорй Ое Бейо Регвісо І, 19, Ве р. @ ІМ. 5, Ме аедії. Ш. 7. І 1) Мсеркогия ей. де Воог р. 40—1, ТЪеорВапев ей. де Воог р. 3738.

5) Согриз Шпзсг. Стаес. № 8740, Ц ив, т. 1\ гл, Ш сеї історії. ро умову з Геную д

Перевод на русский

74 БОСПОР

Было лид римской протекацией, очевидно, само себя заботилось о ней, даже в времена, когда Рим не мог ан? дать более реальной помолчи, не защищать своей власти над этой Вашей Государством. Сама она переходила режные фазы силы и упадку. И силы ее снились и в более яркие моменты показывает фрак нашисы из Танаиса. :), с конца П в. по Хр. « Где вы помните о побегах боспорского царя Савромата над Скитанами И бираками (на восточной стороне Меотиды) Прибытие земли Тавров и освобождение от пиратов моря в Понт! и Битинии, В последний раз Боспор упоминается как принадлежный к Риму край, в 366 году? ) Номмм его овладели Гуны.

И в МОЙ У. , за имени. Юстина (518-271) Боспор вернулся снова под вызантийский верх! Тут лоставная валога, и старый Панткапей вместе с более крытыми городами Кринья на новых укрошенных. По вертикали Но власть Виантта здесь не была больше сильной; к концу УП в. Панткаций (Воспор) и Фанаирия, принимающий новое имя Таматархи (руская Тиуторокань), мы видим в руках Ховяров." ) От Ховар Тиуторокань перешла под власть князей Руских; в Х в. они, кажется, не держали ли в своих руках 1 восточная часть Крыма. В ХП в. За имп. Мануйла снова в какой-то степени находится в Керченском проливе от Византии, судя по его условиям с 16нусом (1167-70); при Ктц? ВП, (1190) Богспор во всяком. Византинтии, по сути, принадлежало к ло, что в Корсунской дуксе было восстановлено. 7)

Как видите, черноморские кодёнии жили очень тревожными житем, и нужно было удивляться той пустоте, с которой сеют мелкие осадки. держась в таких опасных позициях на протяжении целого тысячелетия, при очень маленькой или никакей подпорке из стороны Автомобиль и нолитический вид.

Промлел и торговец были этими силами, поталкивающие гредких колленистов в ©! Они, как и другие народы, были втянуты в чужие земли, они призывали их к пшенью.

1у Тизег. Ропии Ких, ч. 498, 2-й Ат, МагсеШпил ХХУТ. 10. - Да. 2) Ма1м1ав ей. Вопп. 431, ТНеорйапейх ей. Где Воог Г. 175, Ргосорй Оэ - Бейо Регвисо И, 19. Ве. @ ИМ. 5, Аэдии. Ш. 7. И 1) Мсеркогия ей. Где Воог р. 40-1, Т суперэор Вапев ей. Где Воог р. 3738.

5) Согрыз Шпзсг. Стаес. N 840, Ц ив, т. 1\ г., СЭи истории. ро условие из Геню д