История Украины-Руси, том I, страница 72 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

ОЛЬБІЙ 67

— ——

найсьйй Кельти), Окитв, пізнійше від Тетв. З декрета на честь Прототена, ольбійського громадянина — найбільшої й найінте- реєнійшої ольбійської наппен (чає її невідомий - кладуть „то на Ш то на Л в. перед Хр.)!), бачимо, що Ольб1я тоді нус1ла відкупатись від барматських орд рік-річними "дарунками", чи ло просту сказати — данію, Вічний неспокій і війни привели тосподарство до повного упадку: „через війни і неврожаї" місто цілком збідніло, так що архонти мусіли заставляти хра- мову посуду, а в місті був голод. Пізнійший Діон Хризоетом жаже, що Ольбію не раз тоді брали вороги.?) Якийсь чає, 6у- дачи Бо ольбійським монетам з іменами скитеьких парів, вона жустла признавати над собою зверхність екитеьких дарів; на- врешті в #-1й чверти І в. перед Ху. Тети цілком зруйновали Ольб1ю, „Як і всі иньші міста на лівім (північнім) березт Понта аж до Апольонй“ (коло теп, Бургасу). По словам Дюна Хри- зостома Ольбіополіти тоді розбилиеь 1 вернулиеь, „Як здасть «я, в ініціятиви самих Скитів, що потрібували торговища 1 зно- син (торговельних) в Грокаки, а ті перестали приїздити по зруй- нованню міста". Ся нова, реставрована Ольбія одначе вигля- дана і сто літ пізнійше дуже нужденно, як оцисус 1 Діон, що особисто був тут в 80-х рр. по Хр.: вона займала тільки не- значну частину старого міста, купа лихих домків тулилаеь коло останків старих укріплень, обгорожена дрантивенькою стіною; в храмах не можна було побачити одної цілої статуї: все було покалічене. Сана людність змінилась, вона мала телер дуже сильну домішку варварів, 1 се потверджують написи, де бачимо мішанину грецьких і варварських, особливо іранських імен.?) Зрештою, як каже Діон, её була загальна доля тих спустошених Міст побережа: як котрі і віджили, то дуже нужденно, і в силь- ною участию варварських елементів.

Вернутись до давнього розцьвіту Ольбії, очевидно, уже й не прийшло ся; не так екладали сл обставини: приходилось жити серед трівог, серед дальшого неустанного руху в степах, Діон, ЯК самовидець, дає нам образок неспокійного житя сього міста при кінші І в. по Хр., серед страху від ворогів. На ею вічну ООО

1) ТизспрИопо; Ропії Бах. І ч. 16. Мерегляд пнитания про час У Датимева ор, с. гл. Ш. *) Огайо ХХ ХУ.

3) Аналіз варварських імен написей нашого побережа дав В. М і- бр в розвідці: Зпиграфическів сед®лы иранства па ют® Росс -- Ж. м. Н. Ії. 1886, ІХ, теж коротше в т. Ш Осетинских зтюдів.

Перевод на русский

ОЛЬБИЙ 67

— — — -

Окитв, поздний от Тетвы. По указу в честь Прототена, ольбийского гражданина — самого большого и самого известного ольбойского наппена (что означает его Неизвестные – « то на Ш то на Л. перед Хр. )! , мы видим, что Ольб1я тогда нус1ла искупаться от барматских борд годовых "дарунок", или же ло просто сказать - данных, Вечные волнения и войны привели топодарство к полному упадку: « От войн и неурожай » город совсем обеднел, так что Архонтам приходилось заставлять сосуды храма, а в городе был голод. Поздний Дион Хризоет, что Ольбию не раз брали врагов. ) Какой-то кучит, 6-я индиаков Бо ольбийских монетам с именами скатевших пар, она жустла признать над собой верхность Нет никаких даров, в конце концов в # 1. перед Ху. Теты полностью срубили Ольб1ю, « как и все остальные города на левом (северном) березт Понта до Аполней » (около теп, Бургасу). По словам Дюна Хризостома Ольбиополиты, тогда будет 1 вернулеев, « как скажет: „Я, в инициативы самих Скитов, что Потребулись торговые отношения 1 сношенных в Грокаки, а те перестали приезжать по разрушению города". Ся новая, реставрированная Ольбия одначе выглядишь и сто лет позднее очень нуждающееся, как оциссус 1 Дион, лично был здесь в 80-х гг. по Хр. : она занимала лишь незначительную часть старого города, куча злых домов телае́лая у останков старых укреплений, обгоревшая дрантивная стена; в храмах не было видно одной статуи: все было искалечено. Свадьба изменилась, она была очень сильной домушке варваров, 1 это потверждают надписи, где видно смешение Греческие и варварские, особенно иранские имена?. ) В конце концов, как говорит Дион, Эё была общая участь тех разрушенных городов побережья: как и отжили, то очень бедно, и в Мощная часть варварских элементов.

Откатиться от него к древнему растению Ольбии, очевидно, уже не пришло; не так ли лось в силе: должно было жить. среди тревожных, среди дальнего несущественного движения в степях Дион, как самовидец, дает нам образ беспокойного жиния сего города при конше И в. по Хр. , среди страха от врагов. На ей вечную ООО

1) тиспреиопо; Ропии Бах. И ч. 16. Мерегляды по поводу времени У Даметва ор, с. Гм. Ш. *) Огайо ХХ ХУ.

3) Анализ варварских имен надписи нашего побережья дал У. М ибр в разведывании: списычах седса, майстурбация па ют® Росс - Ж. м. Н. Ии. 1886 ИХ, тоже короче в т. Ш Осетинских зтудов.

↓