История Украины-Руси, том I, страница 66 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

УКРАГНСЫКО-РУСЬКИХ ПЛЕМЕН 61

зЪхъ же временехъ, каже він, ©%л® суть Словени по Дунаеви, вде есть ННІ; Угорекая земля м Болгаръекая; отв тѣхъ Сло- вень ровидошаея но земьли п прозвашася инены свопи У, Традидія ся противить ся всій сумі наших відомостей про сло- вянську кольонізацію; се невдала гіпотеза кпівського книжника. Скомбіновала ся вона в тих часах, коли память про словянську мі- їрацію затерлаеь, з ріжних фактів, нипр. із згадок народньої поези! про Дунай, в біблійного оповідання про загальне роз- селеннє народів г полудня, а головно мабуть навіяли її сьві- жійші факти витискання Руси з середнього } нижнього Поду- навя в Х—Х! в.; навіть в народніх переказах вона, очевидно, не мала ніякої основи 1 не може Мати ніякого значіння для історії словянської міграції").

Приймаючи, що середнє Подніпровє було, мабуть, правіт- чиною нашого народа, а дальша просторонь на захід, аж до Карпатеького підгіря входила в територію прасловянськой ко- льонізації, Ми можемо уважати археодьойчн! слідн людеького житя на сій терпторії від дуже давніх - неолітичних часів"), слідами по части наших предків, по части Словян взагалі, а в останках неолітичної людности сеї території бачити їх останки, Та що гранпді словлнського племени (тим меньше -- тої га- лузи його, яка була предком нашого народа) докладно і цевно ми вее таки уставити не годні (могли сі границі й мінятись), & з спра- вою антропольоїічного тица, як ми бачили, звязані великі, досй не поконані трудности, тож при сучаснім стані наших вШдомо- стей таке звязувание археольойчних останкйв на сій території з предками нашими, чи з Словянами взагалі, може бути тільки гіпотетичним до певної міри. Щось більше як правдоподібність Жи тут осягнути ше не можемо.

ін

1} Гпатеький кодекс с. 3. . *) Про традицію дупайської правітчини в ШИ ШУ ппськенстві 1 противну її — теорію сарматеьку, що у взахідніх пиисьненинків внету- пає ще скорше (у равеяського коскотрафа, УЦ в. : беу! агат рака, ппфе Тахіпокомі схома еві ргозаріа), див. вайповнййте у Нидерле Біоуап-

зе віагобійпові: розд. І -- тут і критика аргументів дунайської тео- М нечиследиих її обороиц в, 2) В налєолітичні часи сягати таки зове!и трудно — дальше як

в Часн неолітичної культури негідні дотепер сягпути піякі наш! конбі- ації про індоевропейські пленепа.

Перевод на русский

УКРАГНСК-РУСКОИХ ПЛЕМЕН 61

с первого же набора, говорит он, ©%люхека, что суть Слоувы по Дунаэве, где есть ННЕ; Венгерская земля м Болгаръекая; вот твол Цловень росоша но земели пзвашелись инены свои У, Традидаия противится всей сумме наших сведений о славянске ленизация; это неудачная гипотеза клевского книжника. Она сомбилась в то время, когда помнят о славянской меировке затерлаев, из робких фактов, нипр. Из загадок народной поэзы! о Дунай, в библейском сообщении об общем рассеянии народов дня, и особенно, возможно, даже больше Факты выжжения Руси из среднего } нижнего Подунавия в Х-Х! В. ; даже в народных преданиях она, очевидно, не имела основания 1 не может иметь никакого знака для истории Словейским миграции".

Принимая, что средняя Поднипровье было, вероятно, правящей нашей нации, а дальней пространствен на запад, до Карпатеского подгорья входила в празырянную коленизацию, мы можем считать архидеодьенкойка! след человеческий дом на седине от очень древних, неолитических времен, по стопам наших предков, по мере их рождения Словен вообще, а в остатках неолицитической людности этой территории видеть их останки, но что гранпди славянского племена (меньше - той галузы его, которая была предком нашего народа) подробно и цево мы ве таки уставить не согласны (могли си Границы и изменения, с делом антропольического тица, как мы видели, связаны большие, досвой неисполнившиеся трудности, так что при современном состоянии наших вШдомах такое связующее археольских останков на этой территории с нашими предками или с Словены могут быть только гипотетическими. (М) Но более правдоподобность Жи здесь не в состоянии понять, что это такое.

ин

1} Гпатейский кодекс с. 3. . *) О традициях задворочной правтики в ШЕ ШУ ппское правление 1 противв ее — теорию сарматееку, которая находится в заходных местах Пыльцей вводит еще больше (на равеянском коскотра, УЦ в. : беу! агат рака, ппфе Тахипокоми хома им ргозариа, см. В Нидерле Биоуап -

зе виагобойпов: роз. И здесь критика аргументов дунайской тео- М нечислевых ее защитник в, 2) В нальеолитические времена продолжаются зое! и трудно — больше чем

Во времена неолитической культуры секуляризация в наши дни непригодна для пики. конбиации о индоевропейских плетепах.