История Украины-Руси, том I, страница 63 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

58 ДЕФЕРКИШ АНИ

назвп в Сповянств? стр1чають ся луже часто, а (Словяне в ті початкові часи навіть не конче мусіши мати своєрідну загальну пазву для означення своєї націонадьности: так! назви часто ппробляють ся лише а часом. Назва „ Словен“, „Славен“ ви- студас в перших звістках (УГ в.) теж тільки як часткова назва — для Словян західних, Найбільш правдопод1бний вивід сеї кавви від сду, влово: люде, що говорать зрозуміло, в про- тивність чужеродции — .Німдям", що не вміють говорити (в чужеземній письменн!й традиції вона одначе приходить зви- чайно з вставнпи №: зеїідуєпі, Зе1ау101, Усхлату»ої, Уилавттої, арабське Сакаліба, пізнійше також 1 т: - Ублайтой

В лінгвістиці згоджують ся на тім, Що язикова, & з нею й етнотраф!1чна а1ференниан!и серед Словянетва зачалась ше на правітчині, довго перед великою словянською вибрацию. Хоч проби -- знайти вказіркп на чае, коли вже ноказала сло на добре ся д1ференцияц1я між головнимп галузями словянства — західньою й північно-східньо-полудневою. не довели до ре- зультатів"), але факт дуже ранньої діферендіації не підхягає сумніву. Чи будемо триматись т. зв. тенеальойчно! теорії, що приймає утвореннє з прасловянсько! маси насамперед двох чи трох осібних галузей, а з них виріжненнє аж пізнійше пооди- коких племен, чи далеко реальнійшої теорії т. зв. переходів чи хвиль, що вказує на переходов! явища й стичности Між поо- дикокими мовами всіх їрун, — се не робить ріжниці"); В обох.

% Словян ыд слово виводив Коляр. Против сього Добровский (Сав. Сез. Мих. 1897, І 83), Шафарик (ПГ є. 25, 8), недавло ще Крек* с. З00 підноспля, що наросток едяя вказує на місцевість, наб теотра- фічний початок; та ледво чи ножно се так виключло брати; пригадаю- хоч би народпю форму: Нѣичинъ занісь Нѣиець. Иньші выводя це до- рівнюють в правдополібности Коляровому. Але при тіж це вияспеною лишасть ея однаковість вставки ® в західнік 1 орієнтальних передачах словянсъкого імент.

*) Про них нпр. у Нілерле О рйуойп с, 199 — 8,

3) Генеальойчна теорія погрішає схенатизнон, котрого в живій. еволюції яе буває; більшу етнотрафичну одицицю всюди і завойдн скла- дає сума льокальпих, дрібних заріяийй, що лереходять з одно! Крупи. в другу певниип посередпіми відміпами. Словлиські галузи — східня, полуд- нева Й вахідня, лучать в собі тільки певними спільними прикиетали Групи: діалектів, яких діферепціадія може бути так сако давня, як і впоменні відніли самих галузей. Справелливо каже Бруї ма п (Стцпаківв дег уега!. Статтайк дек іпдорегт, бргасЦеп І с. 2): не иожна собі й улвита мови якоїсь більшої народньої „нчся, Що каб за собою довший процес: розвою, абп вона була без діалектичних відмін, Теорія одностайного-

Перевод на русский

58 ДЕФЕРКИШ АНЫ

Назовип в Спокаянстве? Часто бывают лихлые, а (Словакая в те ранние времена даже не мусясь иметь общую пазу для Означение своей национасти: да! Часто имена пробуждаются только иногда. В первых сообщениях (УГ в. ) также как частичное название для Словены Запада, Наиболее правдопод1-ти вывод этой кофе от сду, улово: народ, который говорят ясно, в противоречии инородцы — . Немдям, которые не умеют говорить (в чужеземной писатель! И традиция приходит один за другим, как правило из вставки No: зеидуэпи, Зе1ау101, Усхлату», Валава, арабское Сакалиба, Поздний также 1 т.д.:

В лингвистике можно найти то, что языкова, & с ней и этнотраф! 1 - я а1ференн! и среди Словенетов зачалась шея на случайности, долго перед большой славянской выбрацией. Хотя пробы - найти указиркп на чае, когда уже ноказала сло на хорошо срался д1ференцияц1я между главными галузами славянства - Заповедь, северо-восточная-полуднева. не доказались результатов, но факт очень ранней диференции не поддержит сомнения. Будем держаться так. Привет, св. Пенни, это не так! Теория, которая принимает образование с прачечным! Масса в основном двух или трех человек, а из них вырежено до поздней потолковых племен, или далеко реальной теории т. д. Привет, св. Переходы или волны, указывающие на переходы! То, что происходит и стиклости между поодикийскими языками всех ирун, не делает рожни"; у обоих.

% Словен слово выводил Коляр. Против сего благу [Сав. Сез. Мих. 1897, И 83), Шафарик (ПГ есть). 25, 8), недавно Крек* с. Из00 поднопля, что наросток едя указывает на местность, набе теотрафичное начало; и лезво или нежно это выключило братья; Я бы вспомнил, как вы могли бы назвать "Ноичин" заснять НАСИ. И те из них, которые выводят это, сравниваются с кольлярным правом. Но при тушении это выясная лишасть ® одинаковость вставки ® в западник 1 ориентальных передачах славянского имент.

*) О них нпр. в Нилле О рйуойп с, 199 — 8.

3) Генеальойическая теория погрешает хенатистон, которого в живых. Эволюция яе бывает; большая этнотрафическая одицку везде и завоеватель составляет сумму льокальпых, мелких закладывай, что лереги Ну, с равно! Крупи. В другую часть подвесьм. Словенские галузы — восточная, полудсия И вахика — ютятся только одними совместными прикиетали Группы: диалектов, Которые, как и умоники, могут быть так же давно, как они сами отослали. Справедливо говорит Бруи ма п (Стцпаковь дег уэга!). Статтайк дек ипдорегт, бргасЦеп И с. 2) неудовлетворенная и улитая речь какой - нибудь более народной « должна была быть, что каба по себе более долгий процесс: разложение, абп она была без конца диалектические отмены, теория единогласного-