История Украины-Руси, том I, страница 61 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

56 ПЕРІШ ІСТОРИЧНІ ЗВІСТКИ

аякі приймати їх, то ще велике питанне: що треба-б тут зачи- елити до кольонізації пра-лнтовських часів і що може бути слідом пізнійшого розпросторення Литви на полудні. Подібно як Сло- вяни, литовські народи разом з словянським рухом, в [/— УТ в., могли пересунутнеь на полудень і захід, полишивши фінських племенам північно-східню частину свое! території, могли опа- новати колишні словянські займанщини, та по якімсь часі знову їх стратити під поворотною хвилею еловянської кольоні- зації — коли вамкнулись нолуднев! і західні границ: словян- ського розсіяня,і слованський кольонізацийний рух, по реакції, відбив ся о північні границі,

Виділивши (3 певним, далеким приближеннсм) для литов- ської групи по її відокремленню балтийське побереже 1 Що най- маньше — землі між Німаком і Двиною, ми для прасловянеької території маємо простір від Карпатського підгіря до Алаунської {Вахдайськой) внеочини, краї верхнього й середнього Дніпра (але території на ехід від Дніпра, а також в сусідстві німанського басейна -епірні), та краї між Вислою й Німаном, аж до моря (о скільки сі краї не були занят! Тотеькими й литовськими оса- дами). Таке більше-меньше означенне прасловянеької територй (3 ріжними відмінами) досить приняте в науці і дійсно опи- раєть ся на цілій сумі наших відомостей, тож і має значну, як на тенер -- найбільшу правдоподібність за собою”).

Мушу згадати, що найбільшу чистоту словянських еленен- тів в Хороїрафії зауважано в полуднево-західній частині ©#61 території, на полудень від Припетн й на захід від Дніпра, тож сю територію — особливо теперішню Водинь і Галичину, деякі учені хотіли уважати властивою правітчнною словянства’). Та, як казав я, ми не маємо права сліди несловянськой кольоніза- ЦП на північ від Припети і на схід від Лніпра пореносити в часи пра-словянеькі та виключати сеї землі з словянськой пра- вітчини, бо тут можлива пізнійша кольонізаційна флюктуація — Шд час словянського руху. Може колись вможуть остаточно рі- шити сю справу археольойя й антропольоїія; поки що вони в сім ще безсильні.

‚ На своїй правітчнні Словяне внетупають (в 1--П в. по Хр.) під назвою Венедів (Уепей у Плінія, Мепой у Тацита, Обвуёда:

1) Дітературу його дивись в прихітках (11),

Належлдін ор. с., Ба т ія? ор. ©, реов Географія? ©, 73, пор. недавню Ист. лревней Русн Фідєвича І, ст. 93 1 далі,

Перевод на русский

56 ПЕРИШ ИСТОРИЧЕСКИЕ СВЕСТКИ

А те, кто принимает их, еще большие питанные: что надо-бы здесь зачистить до коленизации пра-лнтовских времен и что может быть Поздний путь Литвы - это поздняя пропасть. Как и Словены, литовские народы вместе с славянским движением, в [/-а - УТ в. , могли пересуутнение на полдень и запад, оставив финских племенам северо-востоке свое! Там, могли опаздывать бывшие славянские займанщины, и по какой-то времени снова их казнить под поворотной волной Эловианский коленизации — когда вам прикоснулись нолупы! и западные границы: славянского рассеянного, слованского койнозационного движения, по реакции, отбился о северные границы,

Выделив (3-дальгий приблизленнсм) для литовской группы по ее отделению балтийское побережье 1 что наемнее: Земли между Нимаком и Двиной, мы для празыряющей территории имеем пространство от Карпатского подгорья до Алаунского {Ухахдайской) вени, края верхнего и среднего Днепра (но области на эсмин от Днэпра, а также в соседстве Неманский бассейн -пири и земли между Вилой и Ниманом, до моря (как много сея земли не были заняты! Толькимы и литовские осадки). Такое больше-менее церебренное прасловийное территорией (3 рубящими отминями) довольно принято в науке и действительно сопротивляется На всей сумме информации, так что и есть большая, как на теннис — самая большая правдоподобность за собой Akonadi.)

Должен упомянуть, что самая большая чистота словенских зелёнентов в Хороиафии показана в полуднево-западной части ©#61 В полдень от Припетна и западнее Днепра, поэтому сю территорию — особенно нынешнего В один и Галичину, некоторые Ученых хотели считать непринужденной правдоподобной славянской формой.) Но, как я сказал, у нас нет права на следы несложной колизы- ЦП к северу от Припеты и к востоку от Лнипра в эпоху пра-слойных и выключания земли с славянской правотворности, потому что здесь возможно позднейшая кленизационная флуктуация — Шд время славянского движения. Может когда-нибудь смогут окончательно решить дело археольия и антропольойии; пока они в семь еще бессильны.

▪ На своей правонарушении Словиной они впускают (в 1...П в. по Хр. ) под названием Венедов (Вепей в Плиния, Мепой в Тацита, Обвуэда:

1) Дитературу его смотри в примечании (11),