История Украины-Руси, том I, страница 51 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

46 «ІНДОЕВРОПЕЙСЬСКА РАСд“

европейські народи впохіїровадли в Швропу з АзН; друге — що нема досі ніяких фактів, котр!-б вказували, що на нашій терп- торії перед ндозвропейською кольон1защсю істновала яка не- будь иньша. 7)

Археодьойя, як ми бачили, виразно вказує нам на укра- їнеько-руській ториторії перед словянською ийрацею два від- мінні типк: довгогодловий — неолітичний,і короткогодовий, що поруч довгоголового виетуцає в часи зелй8ной культури. Ли- таннє - котрий тип 1нлоевропейський або епеціяльно сло- вянський? На се антропольоїічне питанне не можна цілком відповісти. Як я вже згадував, народи індоевропейської ро- дини мають мішаний тип: чорний 1 явний, короткоголовий і довгоголовий; сю мйнанину помічаємо навіть на територіях тих саннх народів; полишаючн на боці кодьор, кпр. північні Терианц! довгоголові, а полудневі короткоголов!, полудневі Іта- лійці довгоголов!, північні короткогодов! 1 т. п.; В результаті одні уважають цервісним 1нхоевропейськии типом довгоголовий {„терманський“), иньші — короткоголовий (т. вв. „кельтосло- вянський“).”) А в дййсности можливо зовем, що ся мішанина типа у індоевропейських народів старша 1 від часів роз- селення, то значить, що сі племена ще перед розселен- нем, на лравіттцні не були чнетим тилом, одностайною антро- польойчною расою.") Самий етнічний і язиковий тип індоевро-

1) Досить розпозоюднена ф'нська теорія -- що сдаю Европу перед Індоевропейцями цілу займали Фин, не наб шдетави, Тільки в пів- нічні її части при цізпійшім розселению посупули їх далі папівніч Словяне.

я) За довгоголовия обстають нир. Росзс№е, РелкКа, Них!еу (ор. с.), \Пвег — Ре Ногкапії дег Сегтапеп (СоггезропйепхЫай, 1835), @е Баропре ОпезНопз атуеппез (Вехце @ апійпгор. 1889), Веп4а1! Тбе сгайе ої № Агуапз, 1889, Кебх1м в Сташа Здо- с1еа, 1900, Вивенап Уегьгейшпе, Емейл; пой Осзреале Чек ау. Убікегвійтте (ВепсЫЕ дег Сев, хи еп, 1901). За короткого - ловии — Тейлор (ор. ©.), чо Х11епо15у Омпртев дев ргепнёгев гасев агіеппез, 1894, бега! бреею е хагієї» пгдале, 1900, Ха й о- том 5 К! Вайейп де №№ зос. 4. апійгороіоріе, 1900. Що до Словян, то найенеричя шим оборонцех їх початкової ковгоголовости виступає Нідерле — його теорйл, вцсловлепа в кннаї О рйуойп Зіохапі, 1896, як з одпого боку викликала опозицію, так зпайшла чижало й при- хильників (див. його ЗЮу. з!агой, І е. 87).

%) Таку гадку в усею рішучістю висловяв В!рхов ще в 1883 р. (КоггезропйспіЫай ег деці. Сев. Рг Ап№горо!оріе), 1 до неї все більше печвиають схиляти ся дослідники — нпр. Кречмер ор, с., Б ре- мер ор. с, О. Шрадер Кеайехісоп 5. у. Когрегрезснайепнеїї і т. м,

Перевод на русский

46 « ОНДОЕВРАПЕЙСКОКА РИССД »

Европейские народы вторично ввели в Швропу из АзН; во - вторых, что до сих пор не известно, котр! -б указывали, что на нашем терпении перед ндозвраческой колеей1засю истна какая-нибудьчина. 7)

Археодия, как мы видели, ясно указывает нам на украинько-руriтории перед славянской ойрацею два различаемых Типк: нелицетический, короткий, или длинного, вырезочный, вид рядом с долгоголовым зельй8ной культурой. Литень - какой тип 1нлоевропейский или эпециально славянский? На этом антропольском питанне нельзя полностью ответить. Как я уже говорил, народы индоевропейской семьи имеют смешанный тип: черный 1 явный, краткоголовый и длинноголовой; сю Даже в санях народов, даже на боку горных стенок, можно заметить мйнину. Северные Терианц! долгоголовый, а полудявый короткоголовец! * * * Итальянцы * * Долгоголовый * * северные короткодователи! 1 т. д. п. В результате одни считают цервисным 1нхоевропейские долгоголовые { «терманский »; иньши — краткоголовый (т. О, нет. « Кельтославянский »; – Ред. ) А в днейсмости может быть, что смесь типа у индоевропейских народов старше 1 от времен расселения, то значит, что сеют племена еще до расселенности, на тарравитцне не были чнетым тылом, единой антропольой расы." ) Самый этнический и языковый тип индоевро -

1) Довольно распозамерная фьнская теория - что сдаю Эвропу перед Индоевропейцами целую занимали Фин, не наб шдетавы, Только В северные месяцы ее частые приемы при цизпейшим расселёне обувили их дальше папиныйч Словен.

я) За долгоголовья обстают почки. РосззNo, PилкКa, Hих! Эу (ор. с. ), \Пвег — Ре Ногкапии дег Сегтапеп (Соггезропей, 1835), @е Баропре Опез антуэппез (Вехце @ апийпгор). 1889), Веп4а1! Тобе сги́е ойя, 1889 г. Кебх1м в Сташа Здос1еа, 1900, Ввенап Уэгьгейшпе, Эмейл; пой Осределе Чек ау. Вигвитте (Вепси́е дег Сев, хи еп, 1901). За короткое - ловы — Тейлор (ор. (c) Кристоф. ), чо Х11епо15у Омпртел девять ргепненгев гашок агиэппез, 1894, бега! веею хагиеи» падшее, 1900, Ха и вотом 5 К! Вайеп де NoNo зос. 4. апийгориория, 1900 год. Что касается Словен, то самая большая часть их первоначального ковголовства выступает Нидерле — его теорейл, цлепа в Кннаи О рйуэйп Зиохапи, 1896 г., когда с одной стороны вызвала враждебность, так пропало и приверженцев (смотрите.) О, его зЮу. С! Агой, И э. 87).

%) Такой гадок во всей решимости говорил В! Реховья рхта еще в 1883 году. (Коггезропсипивай ег деке. Сев. Рг АпNoгоро! орие, 1 к ней все больше и больше скачут на склонах специалистов — нпру. Кречмер ор, с. , Б ремер ор. С, О. Шрадер Кеахисоп 5. У. Кгрезнайпнеи и т. д. м,