История Украины-Руси, том I, страница 43 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

з8 ТЕЧ\Я АНТИЧНА

кельтських типів, шкляну посуду й намиста; глиняна посуда, поруч примітивних виробів, стрічаєть ся в дуже гарнях, пра- вильних формах, роблених на колесй. Їх орнамент одначе ке богатий, часок дає лише дальшу анальойю з пишною орнамен- тапією неолітичних точнйн; мальованого начнннл не бачимо.)

Далеко виразнійше й інтензивнійше виступає еволюція ран- ньой зелізної культурі в приморськім стоповйм поясі 1 перед- степовім Подніпровю (в полуднавою Блівщнною й Полтавщиною виключно). Тут бачимо кілька сильних культурних течій, що стрічають ся й комбінують ся з собою.

Перший тип, се зелівна культура з виразними слідами ан- тичнях впливів -- нахідки й могили з грецькими річами, або зроблекими з грецьких взірців. Найбільш звістні типові могили сеї катеторй в Кул-оба коло Керчи, Карагодеуашх коло ст, Крин- ської на Кавказі, могила Чертоминцька коло Поротів, Рижанівська в полудневій Кнівшині (Звенигородський п.), Се все могили, безне- речно, варварські, але з богатим запасом грецьких виробів, часом спедіально приладжених (в виборі том, орнаменту і в самих рі- чах) до вимог варварсыкого житя, Як от славні вази кул-обеька і чортомлицька в сценами скптеького житя; як витискані 8 80- пота бляшки для нашивання на одежу, по варварській моді; як ріжні богаті окраси, незвичайні для грецького убрання, але ви- магані охочою до золота варварською людностию. Сі могили мо- жуть бути датовані тільки дуже прибдизно (здебільшого — на підетаві стилю й техніки виробів), і кладуть ся на \--Н в. перед Хриетом, отже часи скитеько-сарматеьк!. Окрім них в чн- сленнях нахідках --чи то в Могидах, чи на останках осал, ви- ступають в великій чнел! (на ПМПоддніпровю майже до гра- ниці лісів) більше відокремлені сліди впливів грецької, потім

3) Хвойка Поля погребеній въ среднонъ ПрилвФаровь® (Залиски рус. археол. общ. т. ХИП, внп. 1) — дуже коротенькі записки з сузарич- нями характеристиками. Прэдиети вклан! гарно, але в сунаркчниии ва- мітками тільки (так що не можна часом виріжнити її з поміж ипыших) у Ханенка Древпости ШПридийпровья вип, ГУ. Див. ще Артеод, карту Волыв. губ. с. 99 (Брикуля), Археол. л'ятон. Юж. Р. 1901 с, 39 (Шар- город). Про похоровні поля на верхівях Буга — Шараневича Степіз- тгувка рглейЫз%огустпе че хувідей Стхесвясії і \Музоска (Тека Коп- зегуайогека П) | Раз ртоязе ргабомзсйе Суйрегівй го Схтесву (МИ- (нейппреп бег Сепіга!-Соттіввіоп, 1901), ї моє: Похоролпе поле в с Чехах — Запяски т. ХХХІ; на середній Бугу - Бблящевскій Дюнныя стоянки (Труды ХЕ свбада, т, 1).

Перевод на русский

из 8 АНТИЧЕСКИХ ИЗВЕСТНО

Кельтских типов, кельтская посуда и ожерелье; глиняная посуда рядом с примитивными изделиями, висящий в очень гарнях, Правильных форм, сделанных на колесе. Их орнамент один ке богатый, чеснок дает только дальшу анальойю с пышной резьбой неолитических точнений; маленованное начнл не видим. )

Проницательно выразительная и интенсивная эволюция ранней зелизической культуры в приморском постовом поясе 1 Предсказанное Поднепровью (в поровне Блевщной и Полтавщине исключительно). Здесь мы видим несколько сильных культурных течи, которые стоят и сочетаются с собой.

Первый тип, это зелевая культура с выдающимися последовательности античных воздействий - находки и могилы с греческими предметами, или изготовлены из греческих образцов. Самые известные могилы этой лодки в Кул-оба близ Керчи, Каракореушх около ст, Кринский на Кавкаге, могила Чертоминистка у Поротов, Рижановская в полудневий Книшни (Звенигорский п. ), Се все могилы, безрезультатно, варварские, но с богатим запасом греческих изделий, иногда сопедиально приспособленных (в выборе) том, орнамента и в самих вещах) до требований варварского женя, как от знаменитые вазы кул-обека и чертоволистская в сценами стежьи; витиканных 8 80пота бляшки для нашивания на одежду, по варварской моде; как разреженные украшения, Хотя для греческого костюма характерны необычные, но готовые к золоту варварские люди. Си могилы могут быть датированы только очень близко (большой — на подетве стиле и технике), и кладутся на \--Н в. перед Хриетом, так что времена сктенко-сарматетик!. Кроме них в числёнках - или в Могидах, или на ослах - выступают в большой прыжок! (на ПМДДДЖДИДДЖЕ почти до границы лесов) больше отделены следы влияния греческого, затем

3) Хвойка Поля погребений въедь среднонью ПрилвФаровь® (Залы рус. Археол. Я не знаю. т. п. Хип, внп. 1) — очень короткие записки сузари. Прэдиеты в клан! Хорошо, но в сурчанки вамитками только (так что нельзя иногда вырезать ее из еповых) у Ханне Древпоста ШПридпровья вып, ГУ. См. еще Артеод, карту Волов. губ. С. 99 (Брикуля), Археол. льятон. Юж. Р. 1901 с, 39 (Шаргород). Про похоровные поля на вершинах Буга — Шаранвича Степисстейвка ргулейлыз%огустпе хувидей Шхесвясии и \Музоска (Тека Копегуайогека П) ▪ Раз ртовязе ргабомсэй Суйрегов го Схтесу (Ми- (нейппепберг Сепига! -Соттиоп, 1901), и мое: Похоро́пное поле в Чехах — Запаски т.д. ХХИ; на среднем БблЯщевске Дюнныя стоянки (Труды ХЕ свбада, т. 1.).