История Украины-Руси, том I, страница 12 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

ТЕРИТОРІЇ 7

На полудень від сієї гряди, но чорноморському побережу, а далі на схід (за Дніпром) обіймаючи й сю полудневу ви- сочину, стелять ся трявян! степи — висока рівнина, пере- рівана річними долинами 1 ярами — „балками“, вкрита грубою верствою гумусу (чорнозему). Сей степовий пояс служить бев- носереднім продовженнєм середноазійських степів, але стає що раз меньше диким в своїй західній частині. Він заходить з Азії в Европу клином: границя його йде з північного сходу на полудневий захід, займаючи центральне й низше Подонв, низше Подншрове й Подністровє. Не тільки що до свой по- верхні, але й кл1матично він звязаний з Азю й стоїть під впливом ехідніх вітрів, тим часом як краї середнього По- дніпровя й Поднстровя лежать уже під впливом західнього клинату.

Північна частина нашої території входить в пояс лісовий, в шекуватих, малородючим 1рунтом. Лінія ліса в головнік і тепер згоджуєть ся 8 гранидями піскуватого пояса; вона йде з північного сходу на полудневий захід, займаючи Подесекє, басейни Ірпеня і Тетерева, середы! частини Горини і Олучи Побуже та багнисту Припетську низину. Л1е 1 тепер, невва- жаючи на довге нищенне, ваймас тут преведик? площі; се край мало вдатн! на хліборобську культуру, а здавна богат! на ріжні лісові проинели.

Серодину між лісовим і степовим поясом заповнюе, як його часом ввуть — передстеповий край, з хвилястою поверхнею, сильно розмитою ріками, з родючим {рунтом, богатий ліеовиии варосдяыи й водою. В центрі протятий він широкою долиною Дніпра; правий беріг Дніпра зайнятий згірєм західньої гряди, лівнй -- згірєм центральної височини, що заповнює иежиріче Десни і Дона.

Годовнй переміни, які зробило в вигляді сБого краю про- тягом віків людське житє — 66 зменьшення ліса, аз тии В царі зженьшила ся вохкість їрунту й вмаліли ріки. Протягом ста літ, від часу загального поміру Трунт1в в Росиї (в 1884— 8 р.) скон- статовано зивнщенне площів лісів в Деяких центральних лісових Туберн1ях на 20 до 30°), ; анадьойчне явище мусідо мати місце і в нашім лісовім пояе!, Шо сильнійше, розмірно, поненьшало Ліса від часів людського житя в посереднім поясй, між стецо- вим і лісовим краєм; навіть історичні звістки з трох-чотирох останніх століть виказують тут велику силу зарослів, тепер уже знищених. Се вменьшенне л164 тягло ва собою висушуваннє

Перевод на русский

ТЕРИТОРИИ 7

В полдень от этой грязи, но Черноморского побережья и затем к востоку (за Днепром) обнимать и сю полудневу возвышенность, потываются трявян! В степи — высокой равнине, которая перерывается по год, висящей на тысячах метров, а также в густой, покрытой крапинами. Этот степный пояс служит бевосредним продлением серединоазийских степей, но становится что раз мьнее диким в своей На западе. Он входит из Азии в Эвропу клином: граница его уходит с северо-запада на полудневый запад, занимая центральное и Подонв, внизу Подншериво и Поднистревает. Не только что к поверхности своей, но и клиноматически он связан с Азю и стоит под влиянием э восходных ветров, тем временем как Климат западного кланата уже был подвержен земле среднего Поднипровью и ДДстрове.

В северную часть территории мы видим лесной пояс, в шечавых, малородявых единицах. Линия леса в главных местах и теперь складывается 8 гранями песчаного пояса; она идет с севера на полудневый Занимай Подесеке, бассейны Ирпен и Тетерева, среди них! Горины и Олеки Побуже и болотистую Припетскую низменность. Л1 1 теперь, невзирая на длинное нищенное, ваймас здесь преведик? Области, которые не имели успеха! На крестьянскую культуру, а давняя богат! На лесной роже пропали.

Середина между лесным и степным поясом заполняет, как его иногда введут — предстепренированный край, с волной поверхностью, сильно Размытой рекой, с плодородным {рунтом, боготворец лиевы варосди и вода. В центре протей он широкой доли Днепра; правый берог Днипра занят сгорью западной рыды, левый - холм Центральная возвышенность, заполняющая ижирец Десни и Дона.

Годородная перемена, которая сделала возможными в виде сбой земли на протяжении веков человек пожинает — 66 омовения леса, аз тысы В цари испускалась осколка и умывали реки. В течение ста лет, со времени общего измерения Трунт1в в Росии (1884 — 8 гг.). ) полностью опроверженное лесоустройство в некоторых центральных лесах Туберн1ях на 20 до 30°, ; анадийское явление мусидо иметь место и в нашем лесном пояе! Шо сильнее, по размеру, снилось Леса со времен человека в середине пояса, между сточным и лесным участком; Даже исторические сообщения из трох-четырех последних столетий показывают здесь великую силу зарослей, теперь уже разрушенных. Свежее дерево варьировало ва себе сухое