История Украины-Руси, том I, страница 9 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

4 ЯЗИКОВА Й РАСОВА ПРИНАЛЕЛЬНІСТЬ

В лінівістипі йде суперечка, чи укранеько-руська мова — ое1бний язик, чи тільки нарічс того „руского“ язика, до котрого надежнть яко друге »наріче" велякоросийське в біло- руським „Шднар!чем“. Ряд дуже визначних і безсторонніх фі- льольойв признавав її оеМним язиком, як з другого боку не брак фильольойв (особливо росліїських), що признають її тільки на- річем. Лінівістична близькість до сусідніх народів — великору- ського й польського не раз давала привіх навіть заперечувати істно- ванне й права на самостійний культурний і політичний розвій украйнсько-руського народа. Такі годоси давали й навіть досі дають себе чути 8 польської й великоруської сторони. Вони представляють українсько-руську народність тільки нровінціа- лівмом народности польської чи великоруськой 1 Хочуть ба- чити в ній тільки просту етнографічну масу, яка має служити будівляним матеріалом для нації польської чи ведпкоруської. Розумієть ся, в основі таких ноглядів лежать мотиви чисто по- літичної натури - надіонального етоїзму народностей, що маючи перевагу на цевних частях українеько-руської території, хоті- ли-б задержати укрансько-руську народкість в сдужебній ролі на все. Але с1 вмагання укривають сл дуже часто науковим плащиком — а власне лінівістичним, особливо в Росії, де справа української мови все ще зістаєть ся драгливою. Репре- . зентанти таких змагань кладуть натиск на те, що українська. мова — 66 тільки нар!че „русского языка“, отже на повинна роз- вивати ся ак літературний 1 культурний язик, і Українці по- винні трпмати ся „общерусекого*, себ то велнкоруського хіте- ратурного язика, Тут, очевидно, піднінюють ся понята, бо ве- ликоруський язик, живий 1 літературний, зовеём не „общерусскй“ явик, а таке саме, як і українобкий, тільки ,наріче" того ідеаль- ного „русского“ язика, чи східно-словянеького, що в дійсно- сти конкретно не істнує й не істнував ніколи), Понятя язика

Русннів-кольоністів в Піввічній Амеркці числять на 500 тис,

Дав: Кониського Обшир і людлість України Росийсько (Лі- тературно-пауковий в1стник 1898, 1). Оевієгтеіспівсте ЗЮаНе0К т. 68, П, 1903. С. Тонаш1вський Угорські Руспни в сьвітлі надярськой урядової статяствки (Запвеки Наук, Тов. ім. Шевченка т. МІ, 1903).

1) Щоб оминути всяку неясність і двозначність, я буду уживати слово „руськай“ в його історичнім значінню -- для означення полуд- цевої, українсько-руської трупи східнословянської галузи й її історичних витворів — як староруська держава, культура 1 т. и.; групи цівдічні,

Перевод на русский

4 ЯЗЫКА И РАДОВА ПРИНАЛЕЛЬНОСТЬ

В ленивистипе идет спор, или украночный язык — ое1бный язык, или только на самом деле «русного » языка, к которому Да, и еще раз веерский — в белорумском « Шнар! чем. Ряд очень выдающихся и беспристрастных фильоев признавал ее оэмным языком, как с другой стороны не недостаток фильольойв (особенно Срослиских, которые признают ее только наречем. Линивистическая близость к соседним народам — великорускому и польскому не раз давала привилегий даже отрицать Истребленное и право на самостоятельный культурный и политический разбор крайне-руского народа. Такие госдосы даже до сих пор слышатся польской и великорунской стороны. Они представляют русско-рускую народность только нровинциаловом народности польской или величественной 1 Хочут видеть в ней только простую этнографическую массу, которая должна служить зданием материал для нации польской или Ведпкоруской. Понимаете, в основе таких ногл, лежит мотив чисто политической сущности - наденевой этической народности, что Имея преимущество на ёмких чаях украинко-руской территории, хотели-б задержать укранское народчество в с оченьбний Ладно, роли на все. Но с1 домогательства укрощают сл очень часто научным плащиком — а собственное ленивистический, особенно в России, где дело Украинского языка все еще складывается дротичным. Репре- . сентанты таких состязаний нажимают на украинский. язык — 66 только нар! че «русского языка », поэтому на должен развиваться ак - литературный 1 культурный язык, и Украинцы должны трпечаться « Еще одного*, себ то вельнкоруский язык, здесь, очевидно, возвышаются понятия, ибо язык укоруев, 1 - й литературный, звеньев не "общерусск" явик, а такой же как и украивый, только ,нариче" этого идеального « Скульпт » язык, или восточный, который не искренен и не истденировал никогда,

Руснив-коллистов в Пиввивиной Амеркке числит на 500 тис,

Дав: Кониский Обшир и людство Украины Росийско (Литературно-пауочный в1stистник 1898, 1). Оехтейтепепепедиция ЗЮа Не0К т.п. 68, П, 1903. С. Тонаш1вский Венгерский Руспн в свете преярской государственной статящи. И это было так. Так это была севченка. М. 1903).

1) Чтобы избежать всех неразумных и двусмысленных мыслей, я буду использовать слово « нарийский » в его историческом значении -- для Определяют полудцевой, украинской труппы восточной восточного галузы и ее исторические изображатели как старорусская Народ, культура 1 т. э. и. ; группы цводические,