История Украины-Руси, том I. Страница 483
Снимок страницы издания 1904 года, транскрипция украинского оригинала и перевод той же страницы на русский.
Оригинал (по-украински)
476 ЗНАЧІННЄ ДіЯЛЬНОСТИ
слабенька, але все централістична тенденція (кажу — слабенька, бо значіння сього моменту не треба перепінювати, і поруч нього стояло змаганнє кождого князя відокремити свою волость і виби- тись з під впливу київського князя).
Сильний був звязок реліїійно-культурний. Володимир за- провадив в своїй державі нову віру й доложив рук, аби кож- ливо її розиросторити; разом з реліїією роспросторювалаеь ві- зантийська культура. Г та віра Й та культура на цілій просто- рони Володимирової держави опирались тільки На авторитеті Володниира, потія -- на його динаєтиї, 1 прихильники їх Тих самий мусіли бути прихильниками дннаети!, оборонцами, пропо- відниками її прав 1 значіння, як єв було з християнством в державі Константина повторялось потім в ріжних варвар- ських державах, де росповсюдненне христианства ішло 8 горн, від правительства. Чи мало правительство на меті перенести на Русь і те реліййне осьвященнє власти, яке було в Візантні? Се тажше припустити, бо для такої програжи треба було занадто банзького знатя візантийських відносин. В кождіх разі пересадити на Русь сі погляди в значнійшій мірі не удало ея.
Не треба легковажити й впливу того нового права, яке витворювало ся тепер із ввичайового (головно руського, полян- ського) через приладжение Його до нових державних вимог (справа вир за Володниира). Змодифіковане відповідно до дер- жавної практики звичайове право потім протягом віків популя- ризуєть ся динаєтиєю Й дружнною в землях Воходимарової держави Й стає підваляною місцевих прав і практик: ми стрічаєно пізнійше постанови кнівських князів в північних БО- дексах Руської Рравди, і ще пізнійше одні й тіж правні норми повторяють ся в місцевих правних памятках ріжних земель, ЩО колясь належали до Руської держави, а давно вже стратили звязь ніж собою.
Се все одначе були звязки більш оральні, культурні. Вони не в сиді буди удержати Володимирову державу в формі міцно сконеолідованого політичного тіла, але жили, відчували ся; мали свій вилив, і їх не можна легковажити. А в їх еволюци епохальне значіннє має князюваннє Вододинира. Ді
Дід Вонодимира наложив головою як звичайний Вацргійє! за свої „примучування“ в Деревській венлі, ,бяшеть бо ЯКО волкь въехищая и грабя“, як кажуть про нього Деревляне
1) Похвала — Чтенія с. 15191, Гат. с. 91.
Перевод на русский
476 ЗНАЧЕННОЕ ДЯЛЬНОСТЫ
слабая, но все централистичная тенденция (я говорю - слабенькая, потому что знание этого момента не нужно переинформировать и рядом Его преследовало состязание кождого князя отделить свои волосы и выбиться из влияния киевского князя.)
Сильный был связь релийно-культурного. Владимир ввел в своем государстве новую веру и возложил на себя руки, чтобы помочь ей расти; вместе с релией Растровые византии. Г и вера И и культура на всей простороне Владимировой державы сопротивлялись только авторитету Владиира, потея - на его динаетии, 1 сторонники их Тихих же муселы быть сторонниками днаэтов! "Враждами, проповедниками ее прав 1 исповедания, как было с христианством в государстве Константина повторялось потом в Разреженных варварских держав, где крестоносство было распространено в основном 8 горн от правителя. Было ли мало правителей, чтобы перенести на Русь и то релийное священство, которое находилось в Византни? Это очень трудно, потому что для такой победы нужно было слишком банзского звенья византийских отношениях. В Библии говорится, что в некоторых случаях пересадка на Русь сея во многом была неудовлетворительной.
Нельзя недооценивать влияние нового права, которое сформировалось теперь из обычая (главно рунского, полянского) ( Смотри рюм за Ворнира.) Заповедь, основанная на государственной практике обыкновения, позже в течение веков популяризируется динаэтичной И Мы сплоченно поздним указом Войримаровой страны И становится основой местных прав и практик. Книжных князей в северных БОдексах Русской Рравды, и еще поздней одни и теже правые нормы повторяются в местных Правые памятники рыдных земель, которые принадлежали к Русской стране, а давно уже казнили как свои связки.
Это все равно были связи более оральные, культурные. Они не в сиди буды удерживать Владимирову государство в форме крепко согласованного политического тела, но жили, чувствовали и вылито было из него, и нельзя пренебрегать им. А у их эволюции эпохальное начинание имеет князирование Вододинира. Ди
Дид Виндимира наложил головой как обычный Вацгийе! за свои « уговоры » в Деревянной Венле, ибо Яко волкь въехища и грабья, как говорят о нем Древо
1) Похвала — Чтья с. 15191, Гат. С. 91.