История Украины-Руси, том I. Страница 373
Снимок страницы издания 1904 года, транскрипция украинского оригинала и перевод той же страницы на русский.
Оригинал (по-украински)
368 ПРИЛУЧЕННЄ ЗЕМЕЛЬ
тт
Способи, якими поодинокі землі чи племена могли бути тоді звязані з Каївом, були ріжні, мушу особливо піднести сю справу. Ми можемо більш меньш, бодай приблизно, здавати собі справу в того, які земат входнии в круг Політичного впливу Київа скажіл — на початку Х в., але рідко де зможемо доклад- нійше означити, в яких саме відносинах, в якій єтедени за- лежности стояла та чи иныша земля до Кива. А в тих відно- еннах могли бути найріжнійщі відміни. Ми єтрічаємо напр. племена, про котрі сама Повість додає, що вони були тільки „толковинами“ київського князя, се-б то добровільно, чи не добровільно -- наслідком ,примучування", підпали політичному впливу кийвського князя, поснлали з ним в похід свої полки, але, очевидно, не давали йому дани, ані не мали иньших зобовязань супроти нього, чи якихось ограничень євоєї управи. Иньший нарід наслідком „примучувань“ з обовязувавсь платити дань, але при тія заховував свойх князів і внутрішню управу в цідости, ненарушену. Деревляне нир., пришушені здавна (по Повісти — за Олега) платити дань київському князю, захову- ють до середини Х в. євоїх власних князів, що, очевидно, правлять ними по давньому („наши князи добри суть“, кажуть про них Леревляне, прознветавляючи київським здирщикам), і роля київського князя обмежалась періодичними походами тудн за данею („полюхие“). Знов иньший нарід, чи земля могла ді- стати обібного князя в рукн київського великого князя, але такий князь правив своею землею зовсім самостійно, обовязаний тільки помочию або що найбільше--- даниною київському князю. Нарешті (1 єв вже найвища степень залежності), київський КНЯЗЬ замість князя юг послати своїх ,мужів" в ролі намієтників — зПовадників" і задержати управу безповередно в своїх руках.
Вертаючи ся по @м поясненню до річи — передо вая візьмежо під увагу нашу той факт, що, виключивши леївнларне оповіданнє про похід Олега (або можна сказати — як ВИДНО власне в сього оповідання), в народній памяти не зістало ся ні- якої памяти про те, як прийшли до політичного звязку з Київом міста на великій водній дорозі дніпровеько-балтийській, по ті
„путн ів Варяг в Греки“. бе служить доказом, що то стало сл дуже давно, і воно само по собі зовсім зрозуміло, і так нусіло бути. Коли ми пригадаємо, що Київ був передо ви торговель- ниж містом, що як раз торговельні інтереєн, по всякій правдо- подібноети, мусіли дати тут ініціятиву до державної оріанізації і взагалі кериували політикою, то мубнко прийняти, що ки-
Перевод на русский
368 ПРИЛУЧЕННОЕ ЗЕМЕЛЬ
tt
Собы, которые могли быть связаны с Каевом, были резать, особенно поднять сю Ладно, дело. Мы можем более меньш, хотя бы приблизительно, сдавать себе дело в того, какие земат входи в круг политического влияния Киева Скажил — в начале Х у. , но редко где сможем подробное обозначать, в каких именно отношениях, в которой есть зависимости стояла та или более земля В Киву. А в этих oпеpaциях, возможно, были самые разные операции. Мы ебучим напр. Народы, о которых само по себе Повество добавляет, что они были только « киевским князьям, се-б добровольно, не так ли? По собственной воле, по причине принуждения, подпали политическим влиянием кеевского князя, понлали с ним в поход свои полки, но, очевидно, не давали ему данных и не имели более никаких обязательств против него, или каких-либо ограничений еввой власти. Еще более сильный эффект был вызван « уговорами » для получения дань, но при теи скрывал своих князей и внутреннюю управу в педали, ненарушённую. Деревянный побег. « Дань киевского князя, которые давно (по повасты — по мужскому календарю) платят дань князе, сбрасывают в середину Х у. Иных же князей, которые, по - видимому, правят ими в древнее время (наши князы с пониманием), говорят о них Лёрхольное, и рожна киевского князя ограничилась периодическими походами тудого по данному ( « Полюхое »). Опять более сильный народ, могла ли земля достать обоюдного князя в рукн киевского великого князя, но такой князь правил своим Нейроной, которая сама по себе является только мочия или что больше всего... дань киевскому князю. Наконец (1В) уже высшая степень зависимости), киевский КНЯЗЬ вместо князя юг послать своих ,мужей в роли насетелей — Из Повадников" и задерживать управу беспресно в своих руках.
Возвращаясь по @м пояснению к предмету – предо ваия возьмет под внимание наш факт, что, исключая леньларное свидетельство о походе Олега (или можно сказать, как ИСПО в этом рассказе), народная память не воспала на память о том, как пришли к политической связи с Киевом города на большой водной дороге днейпровее-балтийской, по те
«путн ив Вараг в Греке » бе служит доказательством того, что это стало сслом очень давно, и оно по себе вполне понятно, и так было. Когда мы вспомним, что Киев был передо вы торговый город, что как раз торговые интернеен, по всякой Наверное, были времена, когда здесь инициативы в государственную орианство, и вообще управляли политикой, то мубнко принять, что ки-